У головному книжковому просторі регіону – Бібліотеці Дмитра Чижевського – з’явився крутий стінопис! У найпростішому укритті, де великі і маленькі попри повітряні тривоги дискутують та обмінюються думками, малюють, майструють і отримують позитивні враження, оселилися книги-птахи, сонце та хмаринки, Котик і Кашалот із вусами Кропивницького.

Авторами неймовірної краси стали учасники волонтерської мережі VolunteerCommunityUkraine, яка діє під егідою міжнародної єврейської гуманітарної організації JDC (The Joint). Ці непосидющі жінки та чоловіки залишили роботу, дітей, домашні справи у Харкові, Запоріжжі, Львові та інших містах й приїхали до Кропивницького, щоб влаштувати вакатон.

Що це? Адаптована під соціальне волонтерство ідея, багато років тому підглянута у айтівців. Майстри нулів та одиничок влаштовують хакатони. Це кількаденні збори, під час яких вирішуються цікаві та непрості задачі. Волонтери програми The Joint адаптували формат «робочого марафону» під себе й назвали його вокатоном.

Цього року у Кропивницький завітали 49 волонтерів, щоб протягом трьох днів реалізувати одночасно вісім (!) складних завдань. Ідею перетворити стіни бібліотечного укриття на простір, де хочеться жити, а не лише хватися під час тривоги, запропонував Єфим Мармер – головний редактор нашого незмінного інформаційного партнера газети «Україна-Центр».

Над створенням нового артпростору працювала справжня творча збірна: графічна дизайнерка Катерина, архітектор і викладач Семен, вчителька математики та поетка Джулія, візажистка Марина, волонтерки Ірина та Інна.

«Ми приїжджаємо сюди не лише щоб зробити щось хороше, а щоб зустріти друзів, навчитися новому і морально відпочити від сирен та новин. Ти наповнюєш когось – і наповнюєшся сам», – розповіли майстри.

До речі, за словами координаторки VolunteerCommunityUkraine Дарії Єфіменко, потрапити на вокатон непросто. Охочих завжди більше, ніж місць.

«Це майже, як поступити в гарний виш. Формат вимагає справжньої залученості і таким чином дає змогу зібрати єдиних духом людей», – поділився Семен.

«Тут своя атмосфера. Ми вже як сім’я. І ти забуваєш про все – бомбять, не бомбять», – пояснила Марина.

Саме ці люди принесли в наше укриття яскраві барви та головний меседж, такий актуальний до Всесвітнього дня книги: читай, дізнавайся, думай, навчайся, спілкуйся, твори, розвивайся, дій, надихайся, живи!

Завдяки волонтерам і бібліотекарям, укриття перетворилося на творчий осередок. Директорка книгозбірні Валентина Животовська переконана: коли ти щиро чогось прагнеш, Всесвіт обов’язково тебе почує.

«Ми в бібліотеці постійно народжуємо нові ідеї та, ніби магнітом, притягуємо до себе людей, які з нами на одній хвилі. Коли ми мріяли про цей простір, ми знали – він з’явиться, – говорить Валентина Григорівна. – Сьогодні це вже не просто укриття, де можна перечекати небезпеку. Це ще один повноцінний майданчик для спілкування, творчості та інтелектуального зростання. Краса, що тепер оточує наших відвідувачів навіть під час сирен, нагадує про головне: попри будь-які обставини, ми маємо розвиватися, діяти і жити».

Запрошуємо завітати до нашого нового артпростору. Великі зміни починаються з малого кроку, а велике натхнення – з відвідин бібліотеки.

Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності