Ви зараз переглядаєте Творці та герої шевченківських енциклопедій

Творці та герої шевченківських енциклопедій

До дня народження Тараса Шевченка у відділі краєзнавства головної книгозбірні області відбулася бесіда «Сторінками шевченківських енциклопедій».

Учасникам заходу – курсантам Донецького державного університету внутрішніх справ – розповіли про енциклопедичні видання, над якими працювали науковці Академії Наук України та Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка.

Ще за радянських часів планували випустити «Шевченківську енциклопедію», але цензура не дозволила її видати. Замість цього у 1977 році побачив світ двотомний «Шевченківський словник». Троє уродженців нашого краю брали участь у створенні цього унікального видання. Це літературознавець Ієремія Айзеншток, мовознавець Іван Білодід та бібліограф Федір Сарана. У 1980 році упорядники словника були удостоєні Державної премії України імені Т. Г. Шевченка.

Вже за часів Незалежної України були видані енциклопедичні довідники «Шевченківські лауреати 1962-2001» та «Шевченківські лауреати 1962-2012» (2001, 2012), шеститомна «Шевченківська енциклопедія» (2015), «Шевченківська енциклопедія. Літературні твори» (2016), «Шевченківська енциклопедія. Тарас Шевченко та його сучасники» (2021).

Цікавою і пізнавальною була розповідь про Шевченківську премію та її лауреатів. Заснована у 1961 році з нагоди 100-х роковин з дня смерті великого поета, премія тричі змінювала свою назву, ставши у 2000 році Національною премією України імені Тараса Шевченка.

За 63 роки існування її отримали 14 уродженців Кіровоградщини, серед яких: письменники Василь Козаченко та Григорій Гусейнов, поети Володимир Базилевський та Дмитро Іванов, літературознавець і бібліограф Федір Сарана, архітектори Георгій Урсатій та Валентин Штолько, оперні співачки Євдокія Колесник та Лідія Забіляста, актриса, майстер художнього слова Ніла Крюкова, художник Костянтин Лавро, хоровий диригент Анатолій Авдієвський, композитор Юлій Мейтус, театральний актор і режисер Костянтин Параконьєв.

Учасники заходу дізналися про те, що Григорій Гусейнов започаткував мистецьку премію «Глодоський скарб», використавши для цього грошовий еквівалент Шевченківської премії. Кошти, отримані від нагороди, письменник поклав у банк на депозит, а відсотками з нього щороку нагороджує одного з митців. Першим лауреатом премії «Глодоський скарб» став Тарас Компаніченко – український культурний діяч, кобзар, бандурист, керівник гурту «Хорея Козацька».

До шеститомного видання «Шевченківської енциклопедії увійшли матеріали про 66 уродженців нашого краю, які внесли вагомий внесок в українську та зарубіжну Шевченкіану. Це вчені-літературознавці, письменники, художники, театральні актори і режисери, кіномитці, співаки, композитори.

Обкладинку до видання «Шевченківська енциклопедія. Літературні твори» створив кропивничанин, заслужений художник України, мистецтвознавець Андрій Надєждін.

У створенні Шевченківської енциклопедії «Тарас Шевченко та його сучасники» брала активну участь уродженка нашого міста, знана музикознавиця, науковиця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Ірина Сікорська.

Під час заходу у записі звучав голос Тараса Компаніченка, який виконав «Ой у лузі червона калина» та «Завжди Україна буде».

Завершився захід ознайомленням з книжковою виставкою, на якій представлені енциклопедичні видання, присвячені Шевченку та книги письменників-земляків – лауреатів Шевченківської премії.

Відео заходу можна переглянути на бібліотечному YouTube-каналі.

Залишити відповідь