Анатолій Пивовар. Останнє поселення

Анатолій Пивовар. Останнє поселення

27 червня 2022 року після тривалої тяжкої хвороби пішов з життя Анатолій Васильович Пивовар – знаний український економіст, історик, автор багатьох монографій з історії та джерелознавства степової України.

Анатолій Васильович Пивовар народився 4 квітня 1958 року в с. Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області. Другою батьківщиною для майбутнього науковця стало село Червона Кам’янка Олександрійського району, де пройшли роки дитинства, навчання у місцевій школі. Після служби в армії закінчив економічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, аспірантуру Інституту економіки АН УРСР. У 1987 році захистив кандидатську дисертацію.

Працював на наукових та керівних посадах в установах Академії наук України та її Президії, Міністерства праці України, у Вищій атестаційній комісії України, на Київському колективному заводі «Росинка». З 1996 року – в Апараті Верховної Ради України. З 2016 р. обіймав посаду першого заступника керівника Головного організаційного управління Верховної Ради України.

Економіст за освітою Анатолій Васильович спеціалізувався на досить рідкісній тематиці – вивченні та аналізі мап. Саме праці з картографії та топоніміки зробили його відомим.

 У творчому доробку науковця такі джерелознавчі видання:

– «Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття» (2003);

– «Фонд Херсонської духовної консисторії: відомості про метричні записи 1780—1812 років» (2008);

– «Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року» (2009);

– «Земельні банки Новоросійського краю [за описами фондів Одеського, Дніпропетровського та Кіровоградського архівів] (2010);

– «Алфавіти поселень “київських” повітів Вознесенського намісництва 1796 року» (2011);

– «Карти і плани в джерелознавчих студіях Лідії Пономаренко [з описом картографічних джерел Інституту рукопису НБУ імені В. І. Вернадського та додатком відомостей про карти і плани з історії України в російських архівних та рукописних зібраннях] (2012).

Багаторічний укладач (разом з Владиславом Сердюком) «Інгульського степу» — беспрецендентного за насиченістю архівним документами видання з історї Поінгулля.

Протягом життя Анатолій Васильович не поривав зв’язків з малою батьківщиною, займався дослідженням її історії. Багато наукових розвідок присвятив рідному краю. Під час процесу перейменування нашого міста, пропонував назвати його Інгульськом.

Науковець активно спілкувався з інтелігенцією нашого міста, організовував та фінансував для них поїздки по видатним місцям нашого краю.

Упорядкував та видав щоденникові записи німецького природодослідника Й.А. Гільденштедта «Подорож Єлисаветградською провінцією у 1774 році» (2005), збірник документів і матеріалів «Кіровоградщина: витоки історії краю» (2008), «Вільні матроси сіл Деріївки і Куцеволівки» (2014), «Чечелівський монастир в документах і спогадах» (2019).

У 2004 році Анатолій Васильович став лауреатом обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова за книгу «Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття».

Багаторічна дружба і плідна співпраця поєднувала Анатолія Васильовича з обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Д.І. Чижевського, в стінах якої відбувалися презентації його книг, творчі зустрічі.

Остання зустріч з науковцем відбулася у відділі краєзнавства головної книгозбірні області 28 квітня 2022 року, під час якої Анатолій Васильович Пивовар подарував бібліотеці фотокопію пам’ятки картографії ХVІІІ століття.

Адміністрація та колектив бібліотеки ім. Д.І. Чижевського висловлює щирі співчуття рідним і близьким Анатолія Васильовича Пивовара у зв’язку з його передчасною смертю.

Цей запис має один коментар

  1. Б. Ільків

    Світла пам’ять! дивно, що не згадано його значний доробок в збірнику “Інгульський степ”…

Залишити відповідь