Краєзнавчі студії: планували одне…

Краєзнавчі студії: планували одне…

Нову книгу з історії нашого міста, презентував під час краєзнавчих студій у бібліотеці Чижевського відомий журналіст та краєзнавець-дослідник Володимир Поліщук.

Присвячена вона розбудові міста у радянські часи, архітектурним проєктам, які або взагалі не були втілені, або результат виявився іншим. Одним словом – планували одне, а збудували інше.

У роботі пошуковець використовував публікації з «Зінов’євського пролетаря», «Молодого комунара» та «Кіровоградської правди», матеріали обласного держархіву, краєзнавчого музею, бібліотеки Чижевського та останній генеральний план розбудови нашого міста 1982 року, а також розповіді архітекторів та посадовців, які працювали в ті часи.

Усі знають будинок на розі Дворцової та Великої Перспективної. Зараз в ньому розташоване одне з найпопулярніших кафе міста DVA Coffe. Його власником був Нусім Сейдер, який мав свою друкарню. До 1917 року на першому поверсі будинку знаходилися два магазини, біржа, центральна аптека Шасса, довідкова контора та лавка з торгівлі гасом. На другому жив сам Сейдер та деякий час там же розміщувалися чотири класи приватної жіночої гімназії. Після 1917-го цей поверх перетворили на комуналку. Так от. У жовтні 1959 року «Кіровоградська правда» розповіла про плани реконструкції будівлі: аптеку мали намір перетворити на ательє кольорової фотографії і великий продовольчий магазин та добудувати ще три поверхи квартир з усіма зручностями. В результаті добудували лише один, на першому поверсі багато років працювали перукарня, книжковий магазин «Букініст» та фотоательє, а на другому як була, так і залишилась комуналка.

1960-го та ж «Кіровоградка» повідомляла про будівництво автовокзалу, який передбачав комфортні умови перебування пасажирів: просторий вестибюль, зал чекання, медпункт, буфет, кімнату матері й дитини та кімнати відпочинку, щоб не їхати в готель. Найцікавіше, що на даху планували облаштувати кафе, куди спеціальний ліфт подавав би продукти. Автовокзал №2 працює й досі, а от про кафе на даху ніхто не чув.

Ще цікавий факт. Першу одинадцятиповерхівку збиралися споруджувати ще у 1967 році. Знаєте де? У нинішньому Центральному сквері, який розбили на місці колишнього будинку Барського, а зараз там будмайданчик McDonald’s.

Радянські газети сповіщали про плани спорудження заводу кулькових ручок і фабрики віскозної вати, заводу тепловозних дизелів та винесення за місто семи заводів й інших підприємств, які забруднювали повітря. У 1982 році влада планувала зробити розв’язку руху міського транспорту у різних рівнях, а також естакад, шляхопроводів на перетині міських магістралей із залізничними коліями та магістральними вулицями і мостів через річку Інгул. У різні роки піднімалися питання запуску тролейбуса по малому кільцю через вулицю Клинцівську (Кропивницького), будівництва дитячого юнацького центру з актовим залом на 500 місць, плавальним басейном з доріжками на 25 метрів, величезним спортзалом, кінозалом на 100 місць та клубними кімнатами, а також створення «золотого кільця», яке включало б фортецю св. Єлисавети, меморіальні музейні комплекси будинків М. Кропивницького, О. Осмьоркіна, І. Карпенка-Карого, обласних краєзнавчого та художнього музеїв, з’єднаних єдиною транспортною системою. Про все це йдеться в книзі Володимира Поліщука.

А про те, чи дійсно планували знести увесь центр Кіровограда і забудувати його висотками, можна дізнатись, подивившись відеозапис краєзнавчих студій на бібліотечному каналі YouTube https://www.youtube.com/watch?v=0DLaM5aO0S8&t=1s .

Електронний варіант книги «Планували одне, а збудували інше» відкривайте на сайті бібліотеки Чижевського за посиланням https://library.kr.ua/wp-content/elib/polishuk/planodne.pdf

Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності

Залишити відповідь