Книги, презентовані у бібліотеці Чижевського, замовило одне з найстаріших наукових зібрань Європи

Книги, презентовані у бібліотеці Чижевського, замовило одне з найстаріших наукових зібрань Європи

Одна з найбільш значущих європейських універсальних бібліотек – Баварська державна бібліотека – придбала для своїх фондів книги кропивницьких авторів – істориків, краєзнавців та педагогів.

Замовлення одного з найстаріших і найважливіших наукових зібрань в Європі виконала «Книжкова біржа». Це єдине в нашій країні агентство, яке займається комплектуванням закордонних бібліотек українськими науковими виданнями,.

У Фонд Східної Європи Баварської державної бібліотеки потрапить книга «Колекціонер Бабанський. Історія одного життя», яку підготував творчий колектив на чолі з Ніною Бабанською. Бабанського називають одним з найвідоміших педагогів і методистів області, чий внесок в розвиток природничої науки на Кіровоградщині ще належить оцінити. Він був одним із засновників станції юнатів в місті, стояв біля витоків створення музеїв при навчальних закладах та учнівських виробничих бригад в країні. Саме він написав перші сторінки Червоної книги Кіровоградщини.

Особливий інтерес центральна бібліотека федеральної землі Баварії виявила до книги Вадима Колєчкіна та Бориса Шевченка «Битва за Центральну Україну. Військове протистояння між Червоною Армією і вермахтом на Кіровоградщини у січні-березні 1944 року». Унікальність цієї роботи полягає в тому, що вона ґрунтується на матеріалах, які поступово відкриває центральний архів міністерства оборони Російської Федерації, та наукових працях іноземних дослідників, які, в свою чергу, використовували документи вермахту.

До Німеччини поїде ще одне дослідження Бориса Шевченка. Це книга «Ерделівка і Копанки. Нариси з історії від найдавніших часів до сучасності». В ній розповідається про історію виникнення сіл, про те, як жили наші земляки після селянської реформи 1861 року, якими були їхні відносини з поміщиками Ерделі, як селяни зустріли лютневу революцію 1917 року, як більшовики ліквідували повстанський рух на Єлисаветградщині та впроваджували колективізацію, як жилося під час нацистської окупації та у період відновлення радянської влади.

Олександр Чорний та Олександр Ковальков дослідили героїчну історію військового кавалерійського формування у книзі «Єлисаветградський гусарський полк у наполеонівських війнах початку ХІХ століття». Як зазначають дослідники, єлисаветградці назавжди вписали назву полку у вітчизняну і світову історію. За подвиги у війнах проти наполеонівської Франції гусари з Єлисаветграда двічі отримували колективні нагороди. 1813 року – срібні труби, а 1814-го особовий склад полку отримав право носити на ківерах спеціальний позолочений знак із написом «За отличіе».

Баварська бібліотека замовила біографічний довідник «Журналісти степового краю 1874-1939», над яким працювали Володимир Босько та Володимир Поліщук.

Також агентство «Книжкова біржа» звернулося до Володимира Поліщука з проханням надати для Баварської державної бібліотеки його краєзнавчі дослідження «Час псевдонімів і робкорів», «Третій пасаж: книга публікацій про Єлисаветград – Кіровоград та його видатних осіб» та «Сто років тому: книга публікацій». В цих книгах розповідається безліч неймовірних історій з життя нашого міста у другій половині ХІХ – ХХ століттях, в основу яких лягли ґрунтовні дослідження архівних документів. Коли проклали вулицю Вокзальну; що було на місці спортшколи та стадіону педуніверситету; що демонстрували п’ять єлисаветградських кінотеатрів; про відмову Святослава Ріхтера приїжджати до міста доки в ньому існуватиме тупик Генріха Нейгауза; про будинок Барського, чиї підвали нещодавно таки дослідили і над якими в Центральному сквері планують збудувати МакДональдс і ще багато цікавих фактів.

Історичний нарис Олександра Жосана «Вулиці Єлисаветграда – Зінов’євська – Кірово – Кіровограда в першій половині ХХ століття» присвячений архітектурному ландшафту та розбудові інфраструктури нашого міста. В ньому дослідник розповідає, наприклад, про те, що в останній чверті  ХІХ століття в архітектурі Єлисаветграда переважав цегляний варіант ренесансу, неоготика, неоруський та мавританський стилі, у 1900-х панував модерн, а в 1910-х – неокласика. Що ж до зелених насаджень, у 1933 році бульвари, сквери та парки Зінов’євська займали 90 га. Якщо порівняти з сьогоденням, результати вийдуть не на користь дерев. Разом з нарисом про вулиці нашого міста фонди Баварської бібліотеки поповнить альбом-атлас дослідника «Фонтани Єлисаветграда – Кіровограда – Кропивницького».

«Книжкова біржа» замовила книги під загальною редакцією ще одного відомого кропивницького історика Юрія Митрофаненка. Користувачі Баварської державної бібліотеки отримають можливість прочитати ґрунтовне дослідження подій Української революції на наших теренах – тритомник «Роки боротьби 1917-1922  рр. на Єлисаветчині. Український погляд», а також книгу  «Українська отаманщина 1918-1919 років», в якій автор на основі архівних документів  уперше в українській історіографії представив цілісне бачення цього революційного феномену.

Крім того, тепер і в Мюнхені можна буде прочитати літературно-історичну розвідку «Таємниці Байгорода Юрія Яновського», в якої дослідники  представили наближений до первинного авторського задуму текст повісті та розповіли про її історичну основу, а також книгу Олександра Горбунова та Ольги  Кирилюк «Операція “декомунізація”», присвячену
процесу перейменування Кіровограда у Кропивницький.

Ці книги були презентовані авторами в ОУНБ імені Дмитра Чижевського, вони є на веб-сайті в розділі «Цифрова бібліотека» та у фондах книгозбірні.

Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності

Залишити відповідь