Святий образ Богоматері

Святий образ Богоматері

Книгу, присвячену чудотворній іконі, представили у відділі мистецтв ОУНБ імені Дмитра Чижевського.

«Добровеличківська чудотворна ікона Божої Матері, названа Ревуцькою» – результат дванадцятирічного дослідження протоієрея, настоятеля компаніївського храму Святої мучениці Вікторії Олександрійської єпархії УПЦ отця Євгена Гуменюка та кандидата економічних наук, лауреата премії імені Володимира Ястребова Анатолія Пивовара.

Чудотворною ікону назвали 30 вересня 1819 року, коли вона почала сльозоточити під час святкового богослужіння в Миколаївській церкві села Величківки Ольвіопільського повіту Херсонської губернії. Звістка про чудо проявлення облетіла усі куточки тодішньої Херсонської губернії, і потекли ріки прочан та стражденних на поклоніння до святині.

Факти чудесного зцілення віруючих були ретельно вивчені та задокументовані. В книзі приводяться списки тих, хто одужав і від яких хвороб, та їхні свідчення. І ось до якого рішення прийшов Святійший Синод: «Означенную Страстную в Величковской церкви Богородичную икону, не разглашая за чудотворную, поставить в приличном церкви месте, без возбранения желающим отправлять моление к оной с наблюдением токмо, что бы никаких разглашений и злоупотреблений не было. А в случае получения кем либо исцеления доводить о том обстоятельно до сведения начальства, утвердить с тем, чтобы та икона была за стеклом».

У 1854 році в Ревуцькому (так тоді називали містечко, в яке виросло село; пізніше воно стане Добровеличківкою) возвели нову кам’яну церкву святого Миколи Чудотворця, куди й перенесли ікону. Протягом століття , після жовтневого перевороту, коли ікона зникла з храму, про неї практично нічого не було відомо. Є лише інформація про два її списки: один знаходиться у Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі, а другий у Кропивницькому (його знайшли в одному з місцевих антикварних магазинів брати Гончаренки).

Дослідники також зібрали матеріали про Величківку-Ревуцьке-Добровеличківку та будівництво церкви, про час написання ікони, особливості зображення Богоматері, використані матеріали, її списки тощо.

«Іншої такої ікони немає. Вона була написана місцевими майстрами. Протягом ста років до неї приходили тисячі людей зі своїми скорботами, хворобами і отримували від Божої Матері через її святий образ допомогу», – розповів отець Євгеній Гуменюк.

На думку отця Євгенія Гуменюка, ця «книга буде цікавою усім людям, які вірують в Бога і почитають Пресвяту Богородицю». Видання можна взяти у фондах ОУНБ імені Дмитра Чижевського.

Лариса Семенова, відділ соціокультурної діяльності

Залишити відповідь