У головній книгозбірні області панувала особлива атмосфера – піднесена й водночас по-родинному затишна. Приводом для зустрічі став ювілей – 65-річчя заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка. Саме цій нагороді, яка десятиліттями залишається орієнтиром справжності в культурі, присвятили тематичний кінолекторій.

Гостями заходу стали курсанти Донецького державного університету внутрішніх справ. Для майбутніх правоохоронців, чиє життя підпорядковане суворому статуту, цей вечір став можливістю змінити фокус уваги й зануритися у світ «пластилінового генія» – Степана Коваля, лауреата Шевченківської премії 2017 року.

Розпочалася зустріч із розповіді про історію самої премії. Студенти дізналися, що статус лауреата – це насамперед символ духовної єдності з людьми, який гартувався десятиліттями. Постать Степана Коваля захопила аудиторію з перших хвилин. Лектори розкрили творчий шлях майстра, який створив унікальну пластичну кіномову, що підкорила не лише Україну, а й Європу. Його техніка – це справжнє «вдихання життя» у кожну фігурку.

Центральною темою перегляду став анімаційний цикл «Моя країна – Україна». Саме за цю масштабну роботу Степан Коваль отримав високу нагороду. Студенти пересвідчилися: анімація цікава своїми ідеями, адже вона щиро розповідає про нас самих. Завдяки цим творам молодь відкрила для себе маловідомі легенди українських міст, курйозні моменти з нашої історії та неймовірну красу рідних краєвидів.

Для курсантів цей кінолекторій став справжнім відкриттям. Бібліотекарі прагнули показати, що за офіційними нагородами завжди стоїть жива творчість, здатна надихати. Здається, кожен того вечора забрав із собою трохи цієї творчої енергії та віри в те, що наше українське мистецтво – це справді круто.