27 січня Україна та світова спільнота вшановують пам’ять жертв Голокосту. З нагоди цієї дати у відділі краєзнавства відбулася лекція кандидата історичних наук Інни Вівсяної «Пам’ятники та пам’ятні знаки жертвам Голокосту на території Кіровоградської області».

В основі Голокосту лежав антисемітизм. Ненависть до євреїв стала ключовим принципом нацистської ідеології. Частиною плану також були: правова дискримінація, погроми, конфіскація майна та бойкот підприємств, які належали євреям.

Для Кіровоградщини початком Голокосту став серпень 1941 року, перші дні окупації. У тодішньому Кіровограді розповсюджували оголошення, що євреям міста наказано зібратися біля будівлі Великої хоральної синагоги, взяти з собою документи та цінні речі, оскільки їх будуть переселяти.

Розстріли євреїв на Кіровоградщині тривали впродовж 1941-1944 років.

Відповідно до історичної хроніки, найкривавішим днем за кількістю жертв у нинішньому Кропивницькому стало 30 вересня 1941 року. Тоді у протитанкових ровах за містом нацисти розстріляли 4200 євреїв, у тому числі 600 євреїв-військовополонених.

У 1991 році у Кропивницькому встановили перший в Україні пам’ятник «Евреям – жертвам нацизму». Пізніше свої місця пам’яті з’явилися майже в кожному районі Кіровоградщини, адже масові розстріли євреїв нацисти проводили в багатьох окупованих населених пунктах Кіровоградщини: Олександрія, Долинська, Бобринець, Златопіль, Нова Прага та інших.

Так, 2013 року в Гайворонському районі на гроші громади встановили меморіальний комплекс «Хащуватська трагедія», де поховано 975 чоловік.

Голокост, який призвів до знищення мільйонів євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження. Цей злочин ніколи не може бути забутим, адже це потрібно нам, живим. На цій пам’яті гартується наша свідомість.

Тетяна Колєчкіна,
відділ краєзнавства