Літо 1941. Зелена брама

Літо 1941. Зелена брама

Третю лекцію в рамках проєкту «Україна у роки Другої світової війни: маловідомі сторінки» кандидат історичних наук, доцент ЦДПУ імені Володимира Винниченка Олександр Чорний присвятив трагічним подіям у Зеленій Брамі влітку 1941 року і дослідникам, що шукали правду.

Історик нагадав, що повоєнний перелік цензурних норм не стимулював появи матеріалів про загибель 6-ї та 12-ї армій. Це були незручні сторінки поразки радянського війська, мало хто бажав аналізувати та розмірковувати над тим, чому так сталося і хто має нести відповідальність. Першопрохідцями у висвітленні подій, що відбувалися у Зеленій Брамі, були Євгеній Долматовський, Дмитро Фартушняк, Сергій Іовлєв та Костянтин Сімонов.

Олександр Чорний зазначив, що наратив щодо Зеленої Брами фактично був сформований Долматовським. Але треба зазначити, що сам поет зізнавався, що навіть не намагався розставляти акценти і називав свої спогади документальною легендою.

Дмитро Фартушняк зібрав та систематизував десятки тисяч документів, які і досі є невідомими. Зібравши матеріали і створивши музей він не написав жодного ґрунтовного дослідження, яке можна було б взяти в руки і почитати.

Генерал-майор Сергій Іовлєв попри те, що не був учасником подій, у 1966 році на закритому засіданні військово-історичного товариства зробив доповідь, де повністю представив картину оборонних боїв двох армій і назвав винуватців. На його думку, це були особисто Сталін, ставка верховного головнокомандування та очільник генштабу армії Жуков. Цей доклад був оприлюднений Олександром Чорним у 2012 році з біографіями Іовлєва та керівного складу армій.

Костянтин Сімонов в коментарі до своєї книги «100 діб війни» проаналізував оперативну ситуацію, яка склалася, проаналізував дії командування та визначив, що звинувачення та розстріл командувача 12-ї армії генерал-майора Павла Понєдєліна та командувача 14 стрілецького корпуса генерал-майора Миколи Кирилова були актом радянського беззаконня. Зрозуміло, що у 1965-му книга Сімонова вийшла без цього коментаря.

«Вже тяжкохворий на той час Сімонов заповідав Долматовському усі свої матеріали, підштовхував його до створення більш-менш об’єктивного дослідження»,- розповів Олександр Чорний, додавши, що все зроблене самим Сімоновим побачило світ лише у період перебудови.

«За радянських часів ці люди зробили хоча б те, щоб Зелена Брама не була забута», – підкреслив історик.

Вже у 2000-х роках в одному з інтерв’ю на питання, чому ж він не написав усієї правди, Долматовський відповів, що інакше історія Зеленої Брами ні в якому вигляді ні за яких обставин в Радянському Союзі світ би не побачила.2:06 / 1:09:23

А лекцію Олександра Чорного «Літо 1941. Зелена брама» можна подивитись на бібліотечних сторінках у Facebook https://www.facebook.com/ounb.kirovohrad/videos/3417467491815016 та YouTube https://youtu.be/ZzQ4volMILQ.

Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності

Залишити відповідь