У травні 2026 року свій 75-річний ювілей відзначають троє надзвичайно талановитих чоловіків: Юрій Дмитренко, Олександр Архангельський та Сергій Ткаченко. В юності майбутні – інженер, учитель фізики і математики та перекладач-поліглот – навіть не уявляли, що колись їхні життєві дороги приведуть у літературу, і що всі троє стануть відомими літераторами та членами Національної спілки письменників України.
За плечима кожного з них – довгий шлях, несподівані повороти долі та неймовірно цікава літературна спадщина. Тож кілька слів про наших ювілярів.
Юрій Михайлович Дмитренко
Український письменник, журналіст і громадський діяч Юрій Михайлович Дмитренко народився 4 травня 1951 року в легендарному селі Глодоси Новоукраїнського району. З трьох років мешкав у селі Хмельове, де закінчив середню школу.
Трудову діяльність за фахом майбутній письменник розпочав інженером-конструктором, закінчивши Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування. Потім навчався на відділенні журналістики Київської ВПШ, служив в армії військовим кореспондентом, працював у районних і обласних молодіжних газетах Кіровоградщини та Полтавщини.
На початку 1990-х років Юрій Дмитренко став засновником і головним редактором інформаційно-видавничого агентства правоохоронних органів Полтавщини «Астрея», яке випускало газети, журналі, пригодницькі романи та пресбюлетені «Цілком відверто». Наш земляк створив та був першим редактором обласних газет «Літературна Полтавщина», «Полтавочка», «Пригоди, події, факти», «Лтавський детектив»; очолював обласне управління у справах преси, видавництва, поліграфії та книгорозповсюдження Полтавської ОДА.
Юрій Михайлович – організатор і перший голова Полтавської спілки літераторів. Літературну діяльність розпочав у 1975 році. Це були повісті й романи захопливого детективно-пригодницького жанру: «Скарби мовчать», «Розшук», «Гонорар за злочин», «Смерть аноніма» та інші.
Сьогодні в доробку письменника – понад 100 різножанрових книг. Основною темою стала історія українських національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Результатом тридцятирічної праці став цикл історичних романів «Український вузол», який об’єднав 26 книг. Найвагоміші з них: «Загибель імперії», «Нашестя», «Гетьманська держава», «Війна з Росією», «Отаманщина», «Повстанські вихори», «Вогонь Холодного Яру», «Махновці», «Повстанці».
Низку документальних нарисів письменник присвятив Нестору Махну, Миколі Міхновському, Володимиру Винниченку, Симону Петлюрі. Чимало прози написано і для дітей: «Абсолютно секретний агент», «Тайник у підземеллі» тощо. Також автор видав кілька поетичних збірок та популярні посібники для рибалок.
Юрій Дмитренко – лауреат премій імені Панаса Мирного, Володимира Малика та Юрія Яновського. Він також є головним отаманом ГО «Українська козацька громада ІІІ Гетьманату» та генерал-полковником Служби козацького самоврядування України.
Олександр Дмитрович Архангельський
Поет, прозаїк, перекладач, музикант і виконавець Олександр Дмитрович Архангельський народився 6 травня 1951 року в місті Знам’янка. Він є нащадком Кобзаревого роду.
Закінчив фізико-математичний факультет Кіровоградського педінституту. Багато років віддав педагогіці: працював учителем, директором школи, начальником служби у справах дітей Знам’янської міськради. Був депутатом міської ради трьох скликань.
В літературну спільноту нашого краю він увірвався стрімко у 2010 році, а вже у 2014-му став членом НСПУ. У його доробку – поетичні збірки та книги перекладів: «Наодинці про вічне або Двоголосся», «Корали сліз моїх…», «Твердих форм різноманітність», «Я віддав данину», «Євген Маланюк. Єдиним сном, єдиним болем». Олександр Дмитрович майстерно перекладав сонети Шекспіра та Джона Донна.
У співавторстві з Ольгою Полевіною написав романи та повісті: «Вінок сонетів», «Дочка гірських вітрів», «В розводах-плямах вікна електрички». Його проза регулярно публікується у збірках літературного об’єднання «Степ» імені Віктора Погрібного.
Олександр Дмитрович – музично обдарована людина. Разом із дружиною Людмилою створив родинний дует, виконуючи романси на власну музику. Він є лауреатом премій імені Євгена Маланюка, Михайла Селезньова та конкурсу «Сокіл степів». Окремої вдячності заслуговує його праця як літературного редактора об’єднання «Степ», де він допомагає авторам шліфувати їхні тексти.
Сергій Іванович Ткаченко
Український літературознавець, поет і перекладач Сергій Іванович Ткаченко народився 13 травня 1951 року в селі Ново-Шепеличі Чорнобильського району. Проте саме Кіровоградщина стала для нього рідною, оскільки село під Чорнобилем було знищене після катастрофи.
Закінчив школу із золотою медаллю, а Київський університет імені Т. Г. Шевченка – з відзнакою. Служив перекладачем на флоті в Середземному морі. Захистив кандидатську дисертацію з шекспірознавства. Майже чверть століття (1987–2011) Сергій Іванович працював у Секретаріаті ООН у США.
Разом із братом Всеволодом заснував часопис «Ятрань». Сергій Ткаченко – унікальний перекладач творів поетів майже з усіх континентів світу. Автор книг: «Сповідь правнука сільського писаря», «Ужинок осіннього поля», «Храм Дани», «Оповіді від Сема», «Пророки степу & Апостоли лісу».
Сергій Іванович – лауреат міжнародних премій імені Володимира Винниченка та імені Григорія Сковороди. Його наукові праці з літературознавства відомі як в Україні, так і за кордоном.
Герої нашої розповіді продовжують свій шлях у літературі. Тож привітаємо їх із ювілеєм і побажаємо міцного здоров’я, мирного неба, творчого натхнення та нових цікавих проєктів!
До ювілеїв письменників-земляків відділ краєзнавства Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського підготував книжкову виставку «Нам – 75!», на якій представлені різножанрові твори Юрія Дмитренка, Олександра Архангельського та Сергія Ткаченка. Кому цікава творчість трьох непересічних українських письменників, запрошуємо до відділу краєзнавства для ознайомлення з їхнім творчим надбанням. Приємного перегляду!
Катерина Лісняк,
відділ краєзнавства
