24 травня щороку в Україні відзначають День слов’янської писемності та культури. Українці вшановують у цей день просвітителів братів Кирила і Мефодія, які створили слов’янську абетку й здійснили перші переклади релігійних книг слов’янською мовою – переклали Євангеліє, Апостол і Псалтир та розпочали діяльність із просвіти населення на слов’янських землях.
Писемність і мова – найважливіші чинники формування нації, що її єднають, ознака самоідентифікації народу. Без писемності складно уявити розвиток наук. Завдяки національній писемності й книгам рідною мовою людина отримує інформацію про весь світ. Саме писемність – найкращий спосіб і найнадійніший канал передачі інформації без спотворень, які часто-густо притаманні усним джерелам.
Слов’янська писемність поставила слов’янські народи поряд з іншими великими націями. Тому відзначення Дня слов’янської писемності й культури є визначною подією, бо сприяє бережливому ставленню до мовних, культурних і духовних цінностей нації.
Аби залучити кропивничан до свята, а також ознайомити їх із цікавими історичними фактами про просвітницьку діяльність святих Кирила і Мефодія, напередодні Дня слов’янської писемності та культури фахівці інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки влаштували акцію просто неба «Скарби слов’янського слова».
Для всіх охочих на виносній книжковій полиці були представлені книги з фондів бібліотеки про просвітницьку діяльність братів Кирила і Мефодія та славістичні видання про походження слов’янської писемності, проблеми слов’янознавства тощо.
Пам’ятаючи головну місію бібліотеки – просвітницьку, фахівчині підготували «Скарбничку цікавих фактів про слов’янську писемність та її творців» і пропонували кропивничанам та гостям міста, які долучилися до заходу, ознайомитися з ними. Наприклад, зі скарбнички можна було дізнатися, якою саме з абеток (глаголицею чи кирилицею) ми завдячуємо Мефодію та Кирилу; у чому полягає різниця між глаголицею та кирилицею; де поховані Кирило й Мефодій; чи є в Україні пам’ятники творцям слов’янського алфавіту; яке місце за розповсюдженням і використанням у світі займає кирилиця; скільки людей у світі говорять слов’янськими мовами та інші історичні й наукові факти.
Акція викликала чималу зацікавленість і вдячність кропивничан, які до неї долучилися. Адже з огляду на події сьогодення та стан війни громадяни розуміють, що збереження наших націєтворчих цінностей – писемності, мови й культури – єднає й загартовує українців у часи найбільших випробувань.
Наталія Калашнікова,
інформаційно-бібліографічний відділ
