Чи багато з нас знають, чим відрізняється державний контроль нехарчової продукції від державного ринкового нагляду, знак сhіnа exsport від знаку відповідності продукції вимогам техрегламентів ЄС і в цілому якість та безпечність товару?
Розібратися в цьому учасникам освітнього проєкту «Інформаційна платформа з питань праці» допоміг головний держінспектор відділу організації державного та ринкового нагляду, надання адмінпослуг обласного управління Держпраці Станіслав Сітнік. Проєкт цього року започаткували ОУНБ імені Дмитра Чижевського та обласне управлінням Держпраці.
Отже, держконтроль нехарчової продукції – сфера відповідальності митників, які контролюють відповідність експорту вимогам, встановленим технічним регламентам, та відсутність загроз від такої продукції суспільним інтересам. А ринковий нагляд – сфера відповідальності фахівців органів ринкового нагляду. Безпечністю нехарчової продукції опікуються вісім служб в тому числі держслужба з питань праці.
До переліку видів продукції, що підлягає ринковому нагляду Держпраці, відносяться ліфти і запобіжні комплектувальні вироби; прості посудини високого тиску (тобто закриті ємності, призначені для зберігання повітря або азоту, які перебувають під тиском); канатні дороги для перевезення пасажирів, їх вузли та пристрої безпеки; обладнання та рухоме обладнання, що працює під тиском. Крім того, знаки безпеки і захисту здоров’я працівників; засоби індивідуального захисту, наприклад захисні та сонцезахисні окуляри, протигази, захисні каски тощо; вибухові матеріали промислового призначення (детонатори, заряди для спец робіт тощо); обладнання та захисні системи, призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі; машини та устаткування.
Щодо технічного регламенту, він законодавчо нормується і визначає характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов’язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.
За словами Станіслава Сітніка, в Україні створена Національна інформаційна система державного ринкового нагляду та Система оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик. Також є сайт повідомлення про небезпечну (нехарчову) продукцію від бізнесу але, на жаль, сайт працює у тестовому режимі. Проте можна зазирнути в загальноєвропейську систему RAPEX. Дуже цікаве чтиво.
Звичайним покупцям почуватися більше впевнено при придбанні нехарчової продукції варто перевіряти наявність, наприклад, знака відповідності технічним регламентам в формі незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Чи є на вашому вогнегаснику або захисних окулярах такий знак?
І важливо не плутати між собою знак сhіnа exsport, коли продукт був зроблений в Китаї, та знак відповідності продукції вимогам техрегламентів ЄС, який підтверджує безпеку продукції при впровадженні до обороту чи до кінцевого споживача на єдиному ринку Євросоюзу. У китайців літери стоять ближче або далі.
І останнє. Безпечною вважається продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання не становить жодного ризику або мінімальний, зумовлений використанням товару, який вважається прийнятним і не створює загрози суспільним інтересам. При визначенні безпечності обов’язково враховуються характеристики продукції (у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування); впливу продукції на іншу, якщо вони будуть використовуватися разом; попередження, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення тощо; застереження щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними тощо).
Якість продукції – це про інше. Це сукупність взаємопов’язаних характеристик і здатностей задовольняти визначені запити певних груп споживачів.
За словами Станіслава Сітніка, в ЄС теж виявляється небезпечна та неякісна продукція, але людей привчають її не купувати і відповідальність нести за самих себе. Українцям варто взяти цей принцип і собі на озброєння.
Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності
