Забрудненій та інфікованій воді та лептоспірозу була присвячена друга лекція-консультація, яку в стінах обласної універсальної бібліотеки імені Дмитра Чижевського провела головна державна санітарна лікарка області Надія Оперчук.
Лекція відбулася в рамках проєкту «Академія здоров’я», який бібліотека започаткувала спільно з обласним центром контролю та профілактики хвороб МОЗУ.
Кишкова паличка, збудники ентеровірусу або холери, вірусний гепатит, гельмінти, збудники мікозів – все це через брудні руки та продукти, заражені воду та пісок попадає в організм і викликає інфекційні захворювання. Особливу небезпеку несе лептоспіроз.
«Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що спричинюється патогенними лептоспірами та супроводжується гарячкою, болями в м’язах, геморагічним синдромом, ураженням нирок і печінки», – розповіла Надія Оперчук.
За її словами, збудником є патогенні лептоспіри, яких відомо понад 200 сероварів, тобто підвидів. Бактерії здатні тривалий час зберігати життєздатність у водоймах і вологому грунті. На продуктах харчування виживають декілька діб. Джерелом збудника є щури, миші, велика рогата худоба, свині, собаки, які виділяють лептоспіри з сечею.
«До організму людини лептоспіри потрапляють при вживанні інфікованих продуктів при потраплянні навіть на непошкоджену слизову оболонку, через ранки з забруднених ґрунту чи води, при догляді за хворою твариною», – долала головна державна санітарна лікарка області.
Найчастіше хворіють жителі села, працівники м’ясокомбінатів, дератизатори, мисливці та рибалки. У Кіровоградській області 60 відсотків захворілих на лептоспіроз – це чоловіки, які ловили рибу, стоячи босими ногами у воді.
«Характерною ознакою саме цього захворювання є раптовий початок хвороби (хворі можуть вказати навіть годину доби), сильний біль в литкових м’язах та в області нирок», – розповіла Надія Оперчук та перерахувала інші клінічні прояви хвороби.
На Кіровоградщині у минулому році зареєстрували п’ять випадків лептоспірозу, 2019-го – шість, 2018-го – 12 випадків.
Загинути від лептоспірозу ризикують до 30 відсотків хворих. Лекторка привела приклади, коли людей не вдалося врятувати. Так, 51-річний слюсар водоканалу захворів 17 лютого минулого року. В нього до 37,5°С підвищилася температура, боліли м’язи лівого стегна. Через п’ять днів пожовтіли склери та шкіра, але хворий не звертався за медичною допомогою. 21 лютого каретою швидкої медичної допомоги, з вулиці, у важкому стані чоловіка доставили в Центральну міську лікарню, але було запізно.
Про перебіг хвороби, її клінічні прояви, ускладнення, лікування та профілактичні заходи можна дізнатися, подивившись відео лекції-консультації «Академія здоров’я» на сторінках книгозбірні у Facebook та YouTube.
Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності
