Ви зараз переглядаєте КОЛИ РОЗМОВА ПРО КНИГУ – НЕ ТІЛЬКИ ПРЕЗЕНТАЦІЯ…

КОЛИ РОЗМОВА ПРО КНИГУ – НЕ ТІЛЬКИ ПРЕЗЕНТАЦІЯ…

Імпульси саме цього мотто повсякчас відчувалися в затишному просторі Обласної універсальної бібліотеки ім. Д. І. Чижевського 20 травня 2026 року на зустрічі з українською педагогинею, академіком Національної академії педагогічних наук України, доктором педагогічних наук, професором, заслуженою діячкою науки і техніки України Ольгою Василівною Сухомлинською, її донькою, старшою науковою співробітницею відділу сухомлиністики Державної науково-педагогічної бібліотеки України, доктором філософії Лесею Віталіївною Сухомлинською та директором Педагогічного музею України Національної академії педагогічних наук України, доктором педагогічних наук Олександром Петровичем Міхном, котрі представляли науково-популярний довідник «Василь Сухомлинський і його кореспонденти: епістолярна спадщина на тлі доби», опублікований 2025 року у вінницькому видавництві «Твори».

На зустрічі зібралися науковці-сухомлиністи, соратники великого педагога, викладачі Центральноукраїнського державного університету Володимира Винниченка, Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, Олександрійського педагогічного фахового коледжу імені В. О. Сухомлинського, вчителі міста й області, студенти, шанувальники визначного краянина.

Унікальність цього видання – у відкритті досі неопублікованих і невідомих для широкого загалу листів до різних адресатів, у яких віддзеркалюються його погляди, світогляд, спрямованість особистості, пріоритети у фаховій діяльності й розуміння перспективи процесів, що відбувалися в освіті й державі в цілому.

Гості обрали стратегію демонстрації підходів до укладанні видання, тематичної градації, акцентуванні на найзначиміших епістолах. Ольга Сухомлинська привідкрила окремі штрихи «творчої лабораторії» епістолярних діалогів, окреслила роль матері й соратниці батька, Ганни Іванівни Сухомлинської, у збереженні й популяризації спадщини великого педагога.
Високу міру його внеску в формування національної ідентичності українців представила Леся Сухомлинська в презентації «“Джерело невмирущої криниці” В. Сухомлинського: резонанс в Україні та за її межами». Стаття, опублікована 28 квітня 1970 року в газеті «Літературна Україна» викликала серйозний резонанс у суспільстві, була передрукована того ж року в «Літєратурной газєтє» у Москві та виданні «Іркутскій унівєрсітєт» (1971), на превеликий жаль із купюрами, які нівелювали суть публікації, де йшлося про тривогу через незнання «школярами рідної української мови». На статтю надійшло десятки відгуків-підтримки від учнів педагога, дисидентів, жертв сталінських репресій, просто небайдужих громадян, серед яких Віктор Терен, Іван Вирган, Василь Мисик, Василь Боровий, Григорій Гребенюк, Микола Попель, респонденти зі Жданова (Маріуполя), Краматорська, Чернігова, Станіславова (Івано-Франківська) та інших куточків України, а також українці з Канади та Австралії.

Олександр Міхно в презентації «Київські кореспонденти Василя Сухомлинського» вияскравив листування з відомими вченими в царині педагогічної науки Григорієм Боришпольцем, Савою Чавдаровим, Олександром Дзеверіним, Євгеном Березняком, окреслив атмосферу 60-х років і впливи та взаємовпливи у вчительському / директорському середовищі того часу. Розкрив і окремі риси особистості нашого земляка.

Не обійшлося й без споминів про вчителів-краян в епістолярній спадщині Василя Сухомлинського. Ольга Василівна з теплом згадувала атмосферу, яка панувала між колегами, ставлення до дітей, відповідальність за їхнє майбутнє, установку на морально-етичне виховання, формування багатогранної особистості й орієнтацію на гуманістичні цінності в освітньому процесі.

Відомий літературознавець і давній поціновувач доробку Василя Сухомлинського доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек наголосив на значимості збереження й популяризації спадщини Сухомлинського в цілому й виокремив кілька аспектів, без яких розуміння його внеску буде неповним. Передусім це ГЕНІАЛЬНІСТЬ. Її ознаки, на думку спікера: «величезна, понад людські можливості працездатність (за 20 років опублікував 48 книг загальним тиражем понад 15 000 000 екземплярів, більше 500 статей); випередження епохи – «наукові концепти педагога обігнали свій час», адже гуманна педагогіка активно розвивається в “щасливих країнах” нині; «невичерпальність» ідей і способів їх втілення. Значимою у доробку й діяльності Сухомлинського є його УКРАЇНСЬКІСТЬ, яка попри перешкоди системи сприяла національному вихованню. Як висновок – необхідність «ПІДНІМАТИСЯ ДО СУХОМЛИНСЬКОГО», зосередитися на нових виданнях, серед яких «Книга записів відвіданих уроків», що може допомогти сучасному вчителю.

Подяку за збереження й примноження спадщини та традицій Василя Сухомлинського висловила заступниця голови Кіровоградської обласної військової адміністрації Наталія Ревенко та перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Юрій Семенюк та вручили славним гостям відзнаки й пам’ятні подарунки.

Директор обласної книгозбірні Валентина Животовська подякувала спікерам і потішилася, що зв’язки з родиною Сухомлинських, які тривають довгі роки, дали змогу ще і ще раз засвідчити невмирущість пам’яті про славних краян. Окреслено було й плани продовження співпраці. Далі буде…

Повний запис зустрічі можна прослухати й переглянути на наших електронних ресурсах.

Залишити відповідь