Щорічно у другу неділю жовтня в Україні відзначають День художника. Свято заснували 1998 року, щоб ушанувати творчий талант митців, які своїми роботами розвивають національну культуру.
Образотворче мистецтво є вагомим складником української ідентичності. Наші митці завжди були літописцями власної епохи – від розписів Київської Русі, іконопису та козацького бароко до модерних стилів ХХ–ХХІ століть. Роботи українських майстрів прикрашають храмові споруди, будівлі й оселі, а також несуть глибокі духовні сенси, що формують національну свідомість.
Напередодні свята фахівці інформаційно-бібліографічного відділу Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського підготували для містян акцію «Барви українського мистецтва».
Особливу увагу привертала по-осінньому яскрава мистецька композиція з картинами відомих краян Андрія Ліпатова та Ігоря Смичека. До речі, у відділі мистецтв нашої книгозбірні саме зараз триває персональна виставка пана Ігоря під назвою «Класика».
Також бібліотекарки пропонували охочим уважно роздивитися картину ще одного земляка – Вадима Канащука «Перший сніг», задіяну в інсталяції, і висловити свої враження від перегляду полотна. Містяни із задоволенням долучалися до обговорення та ділилися емоціями.
До уваги кропивничан бібліографи підготували чималу викладку ошатних видань про творчість українських митців. Серед них – книги, які висвітлюють доробок місцевих авторів: Святослава Горбенка, Володимира Кир’янова, Федора Лагна, Віктора Френчка, Олександра Охапкіна, а також альбоми «Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле й сучасне)», «Митці Степової Еллади», «Барви степу», «Кіровоградщина у дзеркалі часу. Образотворче мистецтво». Особливу увагу учасників привернуло тритомне літературно-мистецьке видання Володимира Реброва «Війна очима українського художника» – погляд сучасника на події російсько-української війни. Не оминули увагою й альбом «Володимир Винниченко – художник»: для багатьох відкрилася нова, мистецька грань таланту відомого державного діяча.
Найбільше відвідувачів захопили цікаві факти про українських митців, які зібрали організатори. Наприклад, чи знаєте ви, що президент США Джон Кеннеді прикрасив свій робочий кабінет гравюрами «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» українського художника Якова Гніздовського? Більшість його робіт виконано рідкісною технікою різьблення на поздовжньому зрізі дерева. Нині вони зберігаються у Національному музеї американського мистецтва у Вашингтоні, Еддисон-галереї, Музеї модерного мистецтва в Більбао та інших відомих галереях світу.
Багатьох здивувало й те, що автор однієї з найвідоміших і найзагадковіших картин у світі «Чорний квадрат» Казимир Малевич народився в Києві та вважав себе українцем. Він виріс в Україні, писав листи українською мовою та надихався народним мистецтвом. Митець підкреслював, що до заснування супрематизму його надихнув саме розпис української хати.
А геніальна представниця наївного мистецтва Марія Примаченко вразила Пабло Пікассо, який після відвідин її виставки у Парижі сказав: «Я схиляю голову перед мистецьким дивом цієї геніальної української жінки».
Ще один факт: видатного українського живописця Івана Марчука британська газета The Daily Telegraph включила до рейтингу «100 живих геніїв» сучасності. Його унікальна авторська техніка нагадує мереживо з ниток, а на створення однієї картини можуть піти місяці.
Ці інформаційні цікавинки про життя і творчість художників бібліографи роздрукували й роздавали всім охочим на згадку про зустріч.
Українські митці – від майстрів академічного живопису до цифрового мистецтва, від народних розписів до сучасних арт-інсталяцій – роблять неповторний внесок у світову скарбницю. Пишаючись їхнім талантом, ми віддаємо шану їхній праці та надихаємося прикладом того, що мистецтво – це могутній інструмент для вираження національної ідентичності.
Сподіваємося, що ознайомлення з творчістю українських майстрів захоочуватиме вас відвідувати виставки, поглиблювати знання про рідну культуру підтримувати талановитих художників на їхньому творчому шляху.
Наталія Калашнікова,
інформаційно-бібліографічний відділ
