Лютий і березень багаті на важливі дати, присвячені жінкам. 11 лютого ми відзначили Міжнародний день жінок та дівчат у науці, започаткований ООН для досягнення повного і рівного доступу прекрасної половини людства до науки та забезпечення гендерної рівності. 8 березня святкуватимемо Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир, який з’явився завдяки американським жінкам, які боролися за жіночі права та емансипацію на початку ХХ ст. А між цими двома датами – 25 лютого – День української жінки.
З нагоди цього свята відділ документів з економічних, технічних та природничих наук спільно з Музеєм музичної культури імені Кароля Шимановського провів для шкільних бібліотекарів Кропивницького тематичний захід «Я маю в світі горде право – сама собою завжди буть…», присвячений українським жінкам – науковицям, літераторкам, мисткиням.
Українська жінка є визначною фігурою в історії та культурі України. Вона впливає на розвиток суспільства, її талант та потенціал є джерелом натхнення для всіх навколо. Але між тим видатні українки ХІХ-XX століття часто лишаються непомітними.
Мало кому відомо, що за своєю багатогранною діяльністю видатні українські жінки вплинули на розвиток і становлення Української держави. Перш за все, наші видатні науковиці-математикині. Перша програмістка України Катерина Ющенко створила першу в світі адресну мову високого рівня, набагато випередивши американських науковців. Математикиня Марина В’язовська розв’язала «задачку століть», так звану гіпотезу Кеплера – задачку з комбінаторної геометрії, яку вчені, починаючи з Ісака Ньютона, не могли вирішити понад 400 років. А наша співвітчизниця розв’язала та ще й зробила рішення «приголомшливо простим», як визначили видатні математики світу. За це досягнення вона отримала найпрестижнішу нагороду у світі математики – медаль Філдза, ставши другою жінкою в світі, яка отримала її.
Серед українок, які зробили вагомий внесок у культуру, мистецтво, освіту, науку, літературу й інші сфери життя України, чимало жінок-землячок. З великою цікавістю гості бібліотеки познайомилися з нашою землячкою-історикинею Наталією Яковенко, яка повністю змінила усталені підходи в історіографії на основі історико-антропологічного підходу без «ідеалізованого набору героїко-патріотичних прикладів».
Про найбільш знакові постаті літераторок та мисткинь: Софію Тобілевич, Ольгу Нейгауз, Олену Журливу, Станіславу та Зофію Шимановських присутнім розповідала запрошена гостя – головний зберігач Музею музичної культури ім. Кароля Шимановського Олена Классова.
Зокрема завдяки пані Олені присутні дізналися, як бідна неписьменна дівчина Софія Тобілевич стала однією з найвідоміших і найосвіченіших жінок України і чому Ользі Нейгауз вдалося не розчинитися в авторитарному чоловікові, а, навпаки, разом з ним створити кращу музичну школу на Півдні України. Чому «пантера чоловічих сердець» – поетеса розстріляного відродження Олена Журлива опинилася у Кропивницькому і як співачці Станіславі Корвін-Шимановській, попри вплив на її творчість брата-композитора Кароля Шимановського, вдалося знайти власний творчий шлях.
Видатні українські математикині, історикині, письменниці і музикантки заслуговують на пам’ять і визнання. Тож презентацію «Жіночий силует на тлі бізнесу» дивіться за посиланням https://library.kr.ua/virtual-media/zhinsyluetb/, а книжкова виставка, на якій представлені твори видатних землячок та література про них з фондів бібліотеки, чекає на відвідувачів у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук.
Марина Григор’єва,
відділ документів з економічних,
технічних та природничих наук
