У відділі мистецтв бібліотеки Чижевського Світлана Баженова, театрознавиця, менеджерка культурних проєктів з Харкова, прочитала лекцію «Лесь Курбас і український театральний авангард».
Лесь Курбас створив експериментальний театр українського модернізму: пробував синтезувати національні традиції українського театру з найновішими формами європейського.
Він працював як актор, режисер, педагог, публіцист та перекладач. Створив кілька мистецьких колективів, серед яких Молодий театр і Мистецьке Об’єднання Березіль (МОБ), а також сформував свою режисерську систему, основою якої став метод «розумного арлекіна». Внесок Курбаса у створення модерного театру зіставний із роллю корифеїв світової сцени ХХ століття.
Вже перша постановка МОБу – драма Георга Кайзера «Газ» – стала зразком українського театрального експресіонізму та конструктивізму. Нової творчої висоти березільці сягають, створюючи виставу «Джіммі Гіґґінз». У цій постановці Курбас увів трансляцію відео з екрану на сцені, використовуючи світлову проєкцію, як сценографічний засіб. Відео символізувало потік підсвідомості головного героя.
У 1926 році театр вже під назвою «Березіль» починає працювати в Харкові. Там же Курбас творить з драматургом Миколою Кулішем. У виставах «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса» митці руйнували світоглядні і політичні догми, які старанно і наполегливо нав’язувались радянською владою.
Лесь Курбас був людиною енциклопедичних, глибоких знань. Під час навчання на філософському факультеті Віденського університету Курбас зачитувався Брандесом і Ніцше. Вони вселяли в нього непохитну віру в те, що одна людина може багато зробити. І полем своєї діяльності, на якому він може багато чого зробити, Курбас обирає театр. Митець говорив: «Актор повинен бути не тільки талановитим, але й висококультурним». У програмі лекторія «Березіля», окрім театральних дисциплін, читалися лекції з античної філософії, історії світового театру, живопису та танцю.
В умовах Радянського Союзу театр «Березіль» не мав можливості їздити на гастролі за кордон. «Певні факти дають можливість стверджувати, що якби “Березіль” не перебував в ізоляції, він би став світовим явищем» – підкреслила Світлана Баженова.
Курбас мріяв подолати провінційну замкненість українського театру, відчуття його меншовартості, завжди наполягав, що український театр має орієнтуватися на світовий, а не задовольнятися вторинними російським зразками. І заплатив за це життям.
У своєму щоденнику Лесь Курбас писав: «Були такі, що плакали за нами. Були такі, що тільки наші вистави зробили їх свідомими українцями».
Переглядаючи світлини на екрані, присутні на лекції побачили, якою яскравою особистістю був український реформатор театру Лесь Курбас. Гості заходу також могли познайомитись з книжковою виставкою про життя та творчість непересічної особистості.
Запис заходу можна переглянути на бібліотечному YouTube-каналі за посиланням.
