Наш степовий край багатий на талановитих високоосвічених людей. Цей вислів знайшов своє підтвердження на засіданні Краєзавчих студій, що пройшли у головній книгозбірні області. Присвятили засідання унікальному навчальному закладу – Єлисаветградському земському реальному училищу, в чиїх стінах сьогодні працює Кропивницький інженерний фаховий коледж Центральноукраїнського національного технічного університету.
В чому ж його унікальність? По-перше, це єдиний заклад в країні, який фінансувався не міністерством освіти, а Єлисаветградським та Олександрійським земствами. По-друге, училище мало технічне спрямування, але багато уваги приділялося вивченню гуманітарних предметів. По-третє, серед випускників закладу багато тих, хто віддав перевагу гуманітарним професіям, хоча готували їх для промисловості та сільського господарства. Унікальність реального училища була ще і дуже вдалому, можна сказати, унікальному доборі директорів та викладачів.
Так, без перебільшення, видатним директором був Михайло Завадський, який сім років керував закладом. Під час його каденції в училищі викладали вчений-славіст Віктор Григорович, історик й археолог Володимир Ястребов, академік живопису Петро Крестоносцев. При училищі діяло три бібліотеки, а завдяки Завадському в Єлисаветграді почав виходити журнал «Педагогічний вісник», який розповсюджували по всій країні. Завадський був прибічником ідеї введення в національних школах вивчення рідної мови, тому на перервах учням дозволялося розмовляти українською.
У 1880 році при училищі відкрили Вечірні рисувальні і креслярські класи, які стали найкращим мистецьким закладом країни. Серед їх випускників – десятки видатних художників, архітекторів, мистецтвознавців, іконописців, поміж яких знані не тільки в Україні, а й далеко за її межами імена Олександра Фойницького, Петра Покаржевського, Олександра Осмьоркіна, Георгія Бострема, Петра Ганського, Казиміри Адамської-Роуби, Амшея Нюренберга, Самійла Дудіна, Павла Запорожченка, Ісідора Золотаревського, Берка Межировського, Івана Олінського та інших.
У 1883 році при училищі запрацював перший на Єлисаветградщині краєзнавчий музей, експозиція якого складалася з археологічних знахідок, нумізматичної колекції та з великої кількості історичних артефактів і етнографічних пам’яток.
Своєю alma mater реальне училище називали знані вітчизняні вчені, інженери, військові, архітектори, письменники, театральні діячі, музиканти. Наприклад, український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, сотник Армії УНР Євген Маланюк; український громадський діяч, благодійник, меценат української культури, видавець, публіцист Євген Чикаленко; український соціолог, політолог і етнолог, один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття; педагог, публіцист і громадський діяч Ольгерд-Іполит Бочковський; український фольклорист, музикознавець, письменник, громадсько-політичний діяч Андрій Конощенко; український актор, режисер і громадський діяч Микола Садовський, визначний український актор, режисер, драматург і педагог Панас Саксаганський та інші.
Родзинкою Краєзнавчих студій стала виставка книг, присвячених історії реального училища, та добірка книг з учнівської та викладацької бібліотек реального училища, які зберігаються у відділі рідких і цінних видань бібліотеки імені Дмитра Чижевського.
