Як допомагати – без нав’язливості, з повагою і правильно? Саме про це ми говорили під час блог-кафе «Етикет допомоги: як бути поруч правильно», що відбувся у бібліотеці Чижевського в межах проєкту «Разом ми можемо».
Мова йшла зокрема і про етикет взаємодії з людьми з порушеннями зору. Ми зруйнували кілька поширених міфів і розібрали конкретні ситуації – коли, як і чи варто взагалі пропонувати допомогу. Бо допомагати – не означає діяти замість когось. Це завжди – про підтримку, а не жалість.
Учасники дізналися, що більшість людей з порушенням зору мають залишковий зір і можуть бути цілком самостійними. Але іноді – варто бути поруч. Правильно бути поруч.
Переглянули відео та спробували себе в ролі супроводжуючих: як допомогти пройти вузькі проходи, подолати сходи, зорієнтуватися у новому приміщенні.
Усвідомили, наскільки важливо:
- не робити нічого без згоди;
- не торкатись допоміжних засобів;
- не порушувати особистий простір;
- і завжди питати: «Чи вам потрібна допомога?»
На завершення відбулося символічне «Коло підтримки» – вправа, під час якої кожен учасник записав на картках-долоньках прості й важливі правила допомоги, які може використовувати кожен у повсякденному житті – незалежно від того, має людина порушення чи ні. Адже турбота та взаємоповага – це цінності, які об’єднують.
Особливо важливим стає правильне надання допомоги в умовах війни, коли кожна секунда може вберегти життя. У критичних ситуаціях супровід може допомогти незрячій людині евакуюватися, дістатися укриття, отримати гуманітарну допомогу. Важливо бути готовими допомогти – спокійно, уважно і конкретно: озвучувати перешкоди, описувати простір словами, а не жестами, і завжди повідомляти про зміни, які можуть вплинути на безпеку.
Дякуємо всім, хто долучився. Саме такі розмови формують простір взаєморозуміння, поваги й інклюзії.
Захід проведено в рамках програми з розширення можливостей для громадських лідерів в Україні «Разом Ми Можемо» (Empowerment Resilience Building Programme for Community Leaders in Ukraine “Together We Can”).
