Ви зараз переглядаєте Український геній з Павлиша

Український геній з Павлиша

Публічні лекції Григорія Клочека (не будемо перераховувати його звання, наукові ступені, досягнення – досить імені, щоб читачі зрозуміли про якого масштабу людину мовиться) – інтелектуальні, культурні події Кропивницького, про які шанувальники поетичного слова ще довго згадують.

Нещодавно в них знову з’явився такий привід. В актовому залі бібліотеки Чижевського Григорій Дмитрович прочитав лекцію, присвячену Василю Сухомлинському як людині, вченому і педагогу.

Сухомлинського, як і багатьох геніїв українського народу, в радянський період «забронзовіли» так, що й досі доводиться віддирати шматки тієї «бронзи», на який перетворилися тисячі порожніх пишномовних слів, щоб відкрити доступ до справжнього, живого як в особистості Сухомлинського, так і в його педагогічних ідеях.

Не будемо переказувати слідом за лектором біографію Василя Сухомлинського, зупинимось разом з ним на деяких дуже важливих речах. Хто такий геній? Є сталий афоризм Томаса Едісона про те, що геній – це один відсоток натхнення і дев’яносто дев’ять відсотків праці. Якщо дивитися з цієї точки зору, Сухомлинський – геній. За 22 роки, які він пропрацював у Павлиші, він видав 48 (!) книжок і більше 600 статей. Така працьовитість була притаманна лише ще одному українцю – Івану Франку.

Як і Франко, і Леся, і Тарас Григорович, Сухомлинський своїми науково-педагогічними концептами обігнав час, в якому йому довелося жити. І це теж свідчення його геніальності. Григорій Клочек наводить приклади скандинавських країн, які знаходяться на перших щаблинах індексу щастя, зокрема і завдяки еволюціонуванню їхніх освітніх систем в напрямі гуманної педагогіки.

Геніальність Сухомлинського ще й у невичерпальності (дякуємо Маланюку за таке слово), його педагогічної спадщини. Григорій Клочек говорить, що спадщина геніїв наділена здатністю оновлюватися, актуалізовуватися з кожною новою епохою. І це притаманне в повній мірі спадщині Сухомлинського через те, що проблеми, які він прагнув висвітлити в педагогічному аспекті, є вічними. Зараз багато говорять, наприклад, про емоційний інтелект. Загляньмо в роботи Сухомлинського. Ми стовідсотково прочитаємо в них про це.

І ще на один важливий аспект звернемо увагу разом з Григорієм Клочеком. Нам сьогоднішнім читати праці Сухомлинського, як мінімум, не комфортно через згадування радянських вождів, направляючу роль партії тощо. Сучасній людині важко усвідомити, що інакше в тоталітарній державі бути не могло і потрібно очищати сухомлинські педагогічні зерна від комуністичної полови. Григорій Дмитрович з надією чекає на науковців, які виконають цю справу.

У своїх статтях Григорій Клочек писав таке: «Всю свою творчу енергію він (Сухомлинський – ред.) спрямовував на запліднення людських душ добром і красою. Це були дитячі душі, душі майбутніх громадян. Василь Сухомлинський – одна з вершин нашого національного духу і розуму. Маємо до кого підніматись».

Відкриту лекцію Григорія Клочека, в якій він розповідає про життя видатного українського педагога, його ідеї, проникливо читає казки і оповідання Сухомлинського і закохує слухачів в непересічну особистість Василя Олександровича, можна подивитись на бібліотечному каналі YouTube за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Up9xxtCKQ3k&t=931s.

Залишити відповідь