До Дня журналіста України у відділі краєзнавства бібліотеки імені Дмитра Чижевського відбулася зустріч з одним із метрів вітчизняної журналістики, публіцистом, письменником та громадським діячем Валерієм М’ятовичем.
На початку зустрічі Валерій Павлович зачитав уривок з оповідання «Як я став журналістом». Це була відповідь на запитання, чому саме дипломований юрист, випускник Одеського університету віддав перевагу професії журналіста. Його становлення як фахівця припало на такі непередбачувані 80-ті та 90-ті роки минулого століття.
Валерій Павлович у журналістиці вже сорок сім років: починав з роботи в районних газетах «Слава хлібороба» і «Хлібороб» на Одещині та «Зоря комунізму» на Кіровоградщині. В середині вісімдесятих вже обіймав посаду завідувача відділом обласної газети «Кіровоградська правда».
Цікавою була розповідь журналіста про створення на початку 1990-х років газети «Народне слово», головним редактором якої майже 20 років він був.
Про видання, які засновував, як кажуть, з нуля, Валерій Павлович розповідав із захопленням. Адже вони для нього, як власні діти! Це всеукраїнський журнал «Хобі», газети «З перших уст» та «Нова газета». Журналіст розповів про зустрічі з відомими людьми. Цікавим було відрядження до США, де довелось побувати в редакціях відомих на весь світ американських видань, поспілкуватися з відомими акулами пера. Не оминули його і досить серйозні неприємні моменти в професійній діяльності. Проте, згадує про це з легкою усмішкою.
Гість розповів і про свою літературну творчість. За останні вісім років вийшли три книги прозаїка: роман «Номенклатурний ДЕКАМЕРОН» та повісті «Нехай святиться ім’я твоє» і «Хазяйка крамниці». Присутні задавали йому багато запитань, на які заслужений журналіст України охоче відповідав. Один з них щодо творчих планів. За словами митця, він готує до видання збірник малої прози.
