Про архітекторів, які працювали у Єлисаветграді на початку ХХ століття

Про архітекторів, які працювали у Єлисаветграді на початку ХХ століття

Минулого тижня у бібліотеці Чижевського презентували книгу краєзнавця, дослідника історії Кропивницького та Кіровоградщини Володимира Поліщука «Від Лишневського до Віньковського».

Дослідник розповідає про архітекторів, які працювали у Єлисаветграді на початку ХХ століття, або за їхніми проектами у місті споруджені будівлі.

Євген Тамм залишив помітний слід в історії розвитку трамваю, будівництва електростанцій, закладів культури, освіти та охорони здоров’я, завдяки йому у місті з’явилися найпередовіші елементи побуту початку ХХ століття – біоасенізація та водяне опалення.

Олександр Петрович Кишкін був міським архітектором у 1901-1904 роках. Збереглися креслення будівлі Пашутінського училища та ще кількох будинків, які він проектував в Єлисаветграді.

У 1904-1906 роках міським архітектором був Павло Владиславович Барташевич. Він через непорозуміння з міською владою покинув місто, а згодом, як і Олександр Лишневський, став знаменитим архітектором.

Як повідомляла єлисаветградська газета «Голос Юга» у номері за 17 травня 1907 року, на посаду міського архітектора Єлисаветграда був запрошений з Одеси Д.П. Вальтер, який побудував Катранівське народне училище.

У 1914 році доля привела у Єлисаветград відомого київського цивільного інженера Миколу Івановича Яскевича, який зайняв посаду міського інженера. Проте наприкінці того ж року губернатор звільнив його з посади як політично неблагонадійного.

Газета «Голос Юга» у номері за 25 лютого 1917 року повідомляла про міського архітектора П.І. Віньковського та його помічників Я.Ф. Берненка та А.Е. Фастовського.

Двоповерхову будівлю церковно-приходської школи біля Грецької церкви спорудили за проектом Льва Федоровича Прокоповича.

Про це і багато іншого під час презентації розповів Володимир Поліщук, чий виступ можна подивитись на бібліотечному каналі YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=T47hYLAo6AU

Нагадаємо, що в Цифровій бібліотеці нашої книгозбірні можна прочитати багато книг Володимира Поліщука: «Спершу в «Ювілейний», а потім у гарнізонний», «Він прикрасив місто вишуканими будівлями», «Слідча справа N 2435», «Планували одне, а збудували інше», «Ліфт на третій поверх», «До безуму любив степ», «Місто, якого уже немає», «Від Фортечної площі до Ярмаркової» (1-2 частина), «Третій пасаж», «Сто років тому», «Журналісти степового краю», «Час псевдонімів і робкорів», «Убивство на фортечних валах», «Елементарно, Ватсоне!», «Газетним рядком», «Неатрибутоване місто», «Там, де Інгул круто вився», «Зроблено в Єлисаветграді», «Будинок, якого уже немає».

Залишити відповідь