Незримий зв’язок з Шевченком в українців присутній від першого його приходу до читача й дотепер. Аксіоматичність цього явища легко простежується в бібліотечних фондах, коли береш до рук «Кобзаря», починаючи з першого – 1840 року, до найсучасніших видань зі слідами активного читання, коли відчуваєш тишу й благоговіння під час заходів, приурочених його пам’яті.
Ось і ця зустріч у відділі рідкісних і цінних видань бібліотеки Дмитра Чижевського, в якій взяли участь викладачі та студенти Донецького державного університету внутрішніх справ, стала підтвердженням позачасового впливу великого поета на співвітчизників та одним із маркерів вшанування його пам’яті.
«Тарас Шевченко: місія і вшанування» – таку тему обрав головний бібліотекар відділу доктор філологічних наук, професор Сергій Михида, аби розкрити феномен місця митця у пантеоні великих українців, які формували ідею й виробляли концепцію творення державності. Від «Слова о полку Ігоревім», «Повчання Володимира Мономаха», «Енеїди» Івана Котляревського та інших творів вона засівалася у душах українців, а в Шевченка зазвучала масштабно й багатоголосо.
Про це йшлося у вступній частині розмови, яка перейшла в площину пам’яті та відзначення поета. Увагу зосередили на скульптурній Шевченкіані від першого мармурового бюсту, встановленого в саду Алчевських у Харкові 1900 року, пам’ятників на території колишньої Австро-Угорщини, у Вашингтоні (США), Буенос-Айресі (Аргентині), Пекіні (КНР) та інших монументів, яких у світі майже 1400, до бронзового погруддя, представленого на території університету в місті Габороне (Ботсвана) 9 березня 2026 року в честь 212-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря.
Окрема увага зосереджувалася на Національній премії імені Тараса Шевченка, 65-ту річницю якої відзначає Україна цього року. Історія найвищої нагороди в царині культури й мистецтва, факти відмови від вручення, посмертне вшанування гідних, яке засвідчує тенденції до нівеляції їхніх здобутків за життя, розширення кількості номінацій, особливості відбору, когорта славних краян-лауреатів – все це представлено гостям, які з цікавістю й інтересом відрефлексували почуте й побачене в презентації.
Ще один крок до особистості Тараса Григоровича Шевченка й тих, хто неустанно мистецькими засобами вияскравлює природу й цінність українського світу, возвеличує чесноти й формує національну ідентичність, зроблено. Студенти – під враженням від нових ракурсів пізнаваного й узагальнень очевидного і висловили готовність до нових зустрічей, а Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського, як і повсякчас, готова до виконання своєї місії – просвітництва й культурної експансії.
