«Ви зовсім не зобов’язані погоджуватись із усім написаним далі, – пише автор. – Щось може викликати у вас здивування, згоду, а щось може дратувати. Це нормально». Трансформація – це, за Андрієм Фоменко, «перетворення наявних можливостей у новий досвід». Ми живемо у часі змін – кожен із нас осмислює це на свій лад. Наш організм хоче жити – понад усе. Приміром, погіршення зору може бути компенсоване загостренням слуху. Після сильного потрясіння те саме і робить наша психіка – підлаштовується. А от, щоб підлаштуватися саме так, як ми того бажаємо, й написана книга «Ресурси впевненості: трансформації».

Я виконувала ВСІ вправи: навіть дурні та дратівливі. Й саме це дало мені можливість краще зрозуміти себе. Наприклад, я ніколи нікого не прошу про підтримку. Мені здавалося, що це властивість характеру. А от і ні! Андрій Фоменко пояснив, і я йому повірила… Я ще й медитувала – при чому з першого разу. Медитація – це взагалі те, на що, мені здавалася, у мене клепки бракує. З 90-х років я пробувала медитувати, й все, що в мене виходило, це тільки невдоволення собою і відчуття втраченого часу. А тут – півгодини: і піднесення, легкість, відчуття що ти можеш зробити, що завгодно. Андрій Фоменко має неперевершену властивість говорити просто про складне: «Надмірне очікування від цієї методики не дають шансів на результативність. Тим паче, що медитація оповита кіношними штампами і міфами, які хибно перетворюють її із практичних інструментів у “вихід в Нарнію”». І жодних посилань на східних цілителів, просто приклади з практики.