Панас Данилов – герой усіх революцій

Панас Данилов – герой усіх революцій

Обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського та Державний архів Кіровоградської області продовжують історико-просвітницький проєкт «Відомі і невідомі факти з історії Центральноукраїнського регіону».

Нова відеолекція з циклу «Історія нашого краю в історіях» провідного наукового співробітника обласного держархіву, кандидата історичних наук Вадима Колєчкіна була присвячена Панасу Данилову.

Ім’я Панаса (Афанасія, Опанаса у різних джерелах) Данилова у 1920-30-х рр. було досить популярним у Зінов’ївській окрузі. Він вважався одним з найбільш авторитетних, при цьому суто єлисаветградських, героїв громадянської війни на території колишнього Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.

Принаймні відомі два гучні епізоди були пов’язані з його ім’ям, – Канізьке повстання проти німецьких окупантів та поміщиків 1918 року і антипетлюрівське повстання 1919 року.

Насправді ж революційна біографія Панаса Данилова була більш строкатою, ніж він про неї розповідав. Герой протягом 1917-1921 років встиг виступити у ролі ватажка селянського загону, отамана антигетьманських повстанців, командира артилерійської батареї військ УНР, командира антирадянського та антиденікінського повстанського загону, заступника командира більшовицького гарнізону Єлисаветграда, червоного військового комісара декількох волостей повіту, виконавця більшовицької продрозкладки.

Після закінчення революційних подій Данилов всіляко намагався експлуатувати свій авторитет з метою покращити власне матеріальне благополуччя. Він спробував себе у ролі співробітника господарських органів часів НЕПу, голови кількох артілей продовольчого збуту у стилі славнозвісного Олександра Івановича Корейка, і нарешті завідуючого господарством пивного заводу у місті Кірове.

При цьому сам Панас Іванович завжди вів себе зухвало не тільки по відношенню до товаришів по партії, але й до місцевого начальства. Данилова п’ять разів виключали з комуністичної партії за фінансові афери, грубе поводження з підлеглими, спекуляції з житлом, але завдяки своєму авторитету героя революції він знову і знову поновлювався і її лавах.

Лише слідство та суд у 1938 році поклало край історії біло-червоно-жовто-блакитного героя. З одного боку, була висвітлена його справжня, нелакірована радянською пропагандою біографія, але з іншого, засудили до розстрілу товариша Панаса явно за надуманими звинуваченнями.

Данилова звинуватили в участі у неіснуючій контрреволюційній військово-націоналістичній організації, що начебто ставила за мету повалення радянської влади збройним шляхом, відокремлення України від СРСР і створення самостійної української буржуазно-націоналістичної держави фашистського типу.

Після розвінчання культу особи Данилова було реабілітовано, завдяки чому з’явилася можливість розповісти правду про його життя, проте і тепер авторитет «героя революції» довгий час заважав дослідникам розгледіти під маскою героя антипоміщицького повстання справжнє обличчя політичного авантюриста, якими була повна історія України першої чверті ХХ століття.

Побачити відеолекцію з циклу «Історія нашого краю в історіях» можна за посиланням.

Лариса Семенова, відділ соціокультурної діяльності

Залишити відповідь