Зустріч із художником Олександром Брітцевим, що пройшла у бібліотеці імені Дмитра Чижевського у межах проєкту «Лауреати обласної мистецької премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна за 2025 рік», для багатьох присутніх стала справжнім відкриттям. Адже вперше в нашому місті детально говорилося про мистецтво творення великих настінних малюнків – муралів – від задуму до його втілення. А ще це була нагода познайомитися з одним із найвідоміших в Україні представників цього виду мистецтва.

Як зазначалося на зустрічі, Олександр Брітцев своєю творчістю буквально увірвався в культурницьке життя нашого краю, додавши йому динамічності й розмаїття. Кропивницький став одним із міст, де з’явилися його мурали – усім відомі «Україна – це свобода» та «Корифей Марко». А в обласному Музеї мистецтв демонструються його картини, які свідчать про непересічний талант митця.

Він родом із Донецька. Там закінчив художню школу, художнє училище (станковий живопис). Там же з друзями почав займатися вуличним мистецтвом. Для поглиблення знань та вдосконалення майстерності вступив до Харківської академії дизайну і мистецтв. Саме тоді сталося найгірше – у 2014 році його рідне місто захопили російські агресори за активної підтримки місцевих колаборантів. Олександр змушений був переїхати на постійне проживання до Харкова, а після повномасштабного вторгнення російських військ – у село Бірки (Олександрівська територіальна громада), батьківщину дружини, теж художниці Неллі Кірман, де одразу вступив до територіальної оборони і став одним із волонтерів.

Його головна зброя – образотворче мистецтво. Своїми настінними малюнками він намагається об’єднати українців, додати їм віри в те, що добро обов’язково переможе зло. Саме такий зміст покладено в основу муралу «Вісник життя» у самому серці столиці – між Золотими воротами та Софіївським собором. Велику причілкову стіну житлового будинку «заселили» брутальні чорні ворони. Серед них є й біла ворона – отой вісник.

Мурал «Вісник життя» зробив Олександра Брітцева відомим у сфері вуличного мистецтва. На сьогодні він є автором десятків муралів у різних містах нашої країни. Кожен з них – із глибоким філософським змістом. Наприклад, у Києві, поблизу станції «Харківська», на одній із стін 16-поверхівки зображено чоловіка, що відкриває скарбничку. Як пояснив художник, кожен, хто бачить цей мурал, має подумати, що він відкриває своїм життям: скарбничку з історичною пам’яттю чи скриньку Пандори, і взагалі – чи все варто відкривати.

Саме історичній пам’яті – від часів козаччини, коли формувалася Україна як європейська держава, до сьогодення – було присвячено три мурали в Дніпрі. Зображені на 16-поверхових будинках символи яскраво передають глибинний сенс і особливості українського народу.

Свою розповідь Олександр доповнював відео, завдяки чому учасники творчої зустрічі змогли краще зрозуміти вуличне мистецтво як один із напрямів образотворчого мистецтва, уявити масштаби настінних малюнків і ризики, на які наражає себе художник, аби в кінцевому підсумку подарувати людям гарний настрій, спонукати посміхнутися.

Гість відповів на запитання, яких було чимало, і подарував бібліотеці книжку «Музеї та мистецтво в добу війни: нові виклики і можливості», з якою можна ознайомитися у відділі мистецтв.

На початку лютого відбудеться зустріч із ще одним лауреатом обласної премії імені Олександра Осмьоркіна – Ольгою Коломієць. Стежте за нашими анонсами!

Валерій М’ятович,
відділ мистецтв