Минулого тижня Кіровоградщина відзначила 84 роки від дня створення. Про формування адміністративно-територіальних меж регіону у ХХ столітті спеціально для співробітників бібліотеки Чижевського розповів директор регіонального центру наукових досліджень з історії України Борис Шевченко.
Аби регіон отримав ті межі, до яких звикли ми, він мав пройти багато адміністративно-територіальних реформ. Отже на початку ХХ століття території, що ми вважаємо Кіровоградщиною, були частиною Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії Російської імперії. Губернія представляла собою найвищу одиницю адміністративного поділу і місцевого устрою. Губернії поділялись на повіти, а ті у свою чергу на волості – адміністративно-територіальні одиниці нижчого рівня.
Після розпаду імперії та створенням Української Народної Республіки у березні 1918 року уряд ухвалив закон «Про адміністративно-територіальний поділ України». Більша частина території нинішньої Кіровоградщини увійшла до складу землі «Низ», адміністративним центром якої був Єлисаветград.
Конституція УНР, прийнята Центральною Радою, надавала землям, волостям і громадам права широкого місцевого самоврядування на принципах децентралізації. Втім наприкінці квітня 1918-го владу у свої руки взяв гетьман Павло Скоропадський. УНР перетворилася на Українську Державу, а адміністративно-територіальний устрій повернувся до старої схеми з губерніями, повітами і волостями. Тож переважна частина території сучасної Кіровоградщини знову опинилась у складі Херсонської губернії.
Територіальна реорганізація в наступні два роки призвела до того, що до середини 1920-го основна частина майбутньої Кіровоградщини стала частиною Єлисаветградського повіту Миколаївської губернії, Олександрійського і Чигиринському повітів Кременчуцької губернії та Первомайського і Балтського повітів Одеської губернії. Невеликі території перебували у Гайсинському повіті Подільської губернії, Уманському повіті Київської губернії та Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії. Ще через три роки система «губернія-повіт-волость» була замінена на систему «округ-район-сільрада».
10 січня 1939 року указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Кіровоградська область, проте лише 1960 року остаточно визначились межі області, а у 1968-му – територіально-адміністративна структура.
Децентралізація – вже за часів Незалежної України – призвела до нового адміністративно-територіального розподілу Кіровоградської області. З 2020-го вона поділяється на чотири райони Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський та Олександрійський та 49 територіальних громад.
Більш докладно про особливості адміністративно-територіальних перетворень області можна дізнатись, переглянувши лекцію Бориса Шевченка на бібліотечній сторінці у Facebook за посиланням https://www.facebook.com/ounb.kirovohrad/videos/1189484971672646/
