У відділі краєзнавства обласної бібліотеки імені Дмитра Чижевського відбулася презентація книги «Історія випивки в межиріччі Інгулу та Інгульця». Видання базується на матеріалах і спостереженнях двох дослідників краю – Юрія Матівоса, який свого часу зібрав значний фактичний матеріал, та Сергія Полуляха, який систематизував напрацювання, доповнив їх власними знахідками й підготував книгу до публікації.

Автори звертаються до теми, що на перший погляд видається незручною, але насправді має глибокий вплив на культурний і соціальний розвиток краю. Алкогольні звичаї, традиції споживання, побутові «хмільні» ритуали – усе це формувало поведінку громади, відображало її настрій та нерідко ставало індикатором економічних процесів.

На презентації згадували, як формувалася культура вживання алкоголю від перших років заселення території сучасної Кіровоградщини. Юрій Матівос у своїх дослідженнях описував єлисаветградсько-кіровоградський період, а Сергій Полулях доповнив історію матеріалами про алкогольні звичаї Олександрії.

У центрі книги не просто факти, а цілісна спроба простежити хмільний шлях регіону: від появи перших міцних напоїв і спроб влади монополізувати виробництво до суспільних реакцій на надмірне споживання алкоголю.

Жваву дискусію викликала тема радянських часів – періоду, коли пивні традиції набули майже масового характеру. У радянській культурі існували свої неписані правила: «пивні на розі» після зміни, пластикові кухлі, довгі черги біля бочок улітку, а також традиційні закуски, без яких важко уявити тодішній вечірній «ритуал». Пиво ставало частиною стилю життя робітника, способом відпочинку після важкого виробничого дня і нерідко – місцем спілкування, пошуку новин та вирішення побутових питань.

У книзі порушено й складні теми: брак культури вживання спиртного, поширення пияцтва з розвитком промислових міст, його вплив на сім’ї, роботу, соціальну поведінку. Радянський виробничий комплекс: від шахт і заводів до колгоспів не уникнув проблеми масового алкоголізму. Пили «на землі й під землею», під час перерв, після зміни й у святкові дні, і цей хмільний туман став частиною соціальної реальності, яку чесно й детально висвітлюють автори.

Презентація видання перетворилася на відкриту розмову про малодосліджені сторінки історії краю, про те, як алкогольні традиції впливали на громаду й формували місцевий колорит.

Тетяна Колєчкіна,
відділ краєзнавства