Герої творів Володимира Винниченка на кіноекрані

Герої творів Володимира Винниченка на кіноекрані

Минулої суботи у відділі мистецтв головної книгозбірні області пройшло засідання мистецького клубу «Знай наших», присвячене екранізації творів одного з кращих вітчизняних письменників ХХ століття Володимира Винниченка.

Справжнім бумом для літератора був період з 1900 по 1930-ті роки, коли його твори були популярними не тільки в Україні, а й за кордоном. Його п’єси «Брехня», «Чорна Пантера та Білий Ведмідь», «Гріх» з успіхом йшли на сценах не тільки України та Росії, а й у театрах Німеччини, Італії, Франції, Австрії, Швейцарії.

«Кого в нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка», – писав про письменника Михайло Коцюбинський.

За часів СРСР його називали представником української контрреволюції і викреслили з історії вітчизняної літератури на багато років. Ім’я і твори письменника повернулися в Україну тільки на початку 1990-х років, коли наша країна стала незалежною суверенною державою.

Засідання клубу розпочалося з ознайомлення учасників заходу з життєписом письменника-земляка та оглядом нової літератури: творів Володимира Винниченка, що вийшли у різних українських видавництвах за останні роки та літературознавчих розвідок Володимира Панченка, Сергія Михиди, Галини Сиваченко, Олександра Балабка, Надії Миронець, присвячених видатному уродженцю нашого краю. Був згаданий також роман українського письменника Степана Процюка «Маски спадають повільно», в якому зроблена спроба створити психологічний портрет Володимира Кириловича. Презентація книги кілька років тому проходила в нашій бібліотеці.

Далі мова йшла про екранізацію творів знаного письменника. Протягом століття вітчизняні та зарубіжні кінематографісти неодноразово зверталися до романів, п’єс та оповідань майстра слова.

Першим твором Винниченка, екранізованим в Україні у 1918 році, була п’єса «Брехня». У цьому ж році російський режисер Георгій Азагаров зняв фільм «Сходи диявола» за мотивами п’єси «Чорна Пантера та Білий Ведмідь».

У 1922 році німецький режисер Йоганес Гутер екранізував п’єсу «Чорна Пантера та Білий Ведмідь». Роль головної героїні Рити Каневич зіграла відома російська театральна актриса Олена Полевицька. Фільм мав грандіозний успіх у Німеччині.

У 1929 році на Київській кіностудії режисер Аксель Лундін зняв фільм «Пригоди полтинника» за мотивами оповідань «Федько-халамидник» та «Бабусин подарунок». Автором сценарію кінострічки був український письменник Микола Бажан.

Наступні шістдесят років ні вітчизняний, ні зарубіжний кінематограф до творчості Володимира Винниченка не звертався. Починаючи з 1989 року на різних кіностудіях України були екранізовані п’єси «Закон» (1989), «Чорна Пантера та Білий Ведмідь» (1990), «Гріх» (1992), роман «Записки кирпатого Мефістофеля» (1994), оповідання «”Уміркований” та “щирий”» (1992), «Заручини» (1995), «Момент» (2014), «Солдатики» (2014). Екранізацію вищезгаданих творів здійснили українські режисери Олег Бійма, Юрій Ляшенко, Юрій Суярко, Василь Домбровський та інші.

Розповідь про екранізацію творів Винниченка супроводжувалася переглядом уривків з фільмів «Пригоди полтинника», «Гріх» та короткометражного фільму «Сорочка зі стьожкою», знятого за оповіданням «”Уміркований” та “щирий”».

Захід пройшов на одному диханні і виявив багато бажаючих ближче познайомитися з творчістю нашого славетного земляка та з фільмами, знятими за його творами.

Катерина Лісняк,
відділ мистецтв

Залишити відповідь