Скільки розумних, досвідчених, талановитих і неординарних особистостей зібралося разом в Обласній універсальній науковій бібліотеці минулого тижня! Усіх їх об’єднала непересічна постать Дмитра Івановича Чижевського – науковця-полігістора, дослідника української і слов’янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й духовності.
Цього року світ відзначає 130-річчя з дня його народження. Тож ми зробили усе, щоб наші гості відчули дух Чижевського в стінах закладу, який з гордістю носить його ім’я.
Ми з радістю представили до уваги відвідувачів колекцію творів мистецтва «Образи Дмитра Чижевського» з фондів книгозбірні. До неї входять копія бюсту Дмитра Чижевського американської скульпторки українського походження Міртали Бентов-Пилипенко-Кардиналовської. Є в ній подаровані бібліотеці портрети видатного вченого пензля відомих художників Володимира Волохова та Валерія Давидова, а також плакета знаного скульптора Віктора Френчка. Своєю красою вражають чудові краєвиди батьківщини Чижевського, подаровані кропивницькими митцями бібліотеці.
Ще одна виставка – «Стежинами Дмитра Чижевського» – стала своєрідним привітанням від молодих художників з Олександрії. Шістнадцять творів, які написали викладачі та учні Олександрійської художньої школи, розповідають про Чижевського-підлітка з його захопленнями, мріями і страхами, про молодого науковця з величезним колом інтересів і про відомого на увесь світ поважного вченого-енциклопедиста.
«Перу Дмитра Чижевського належить близько тисячі праць із найрізноманітніших ділянок гуманістики. Зокрема, він є автором цілої низки блискучих розвідок, присвячених історії української філософії. Загалом беручи, до Чижевського нею мало хто й займався», – писав український літературознавець Леонід Ушкалов. Тому в дні святкування ювілею славнозвісного філософа і літературознавця в бібліотеці пройшли художні читання однієї з найвідоміших праць Дмитра Чижевського – нарису «Філософія Г. С. Сковороди».
У п’ятій главі, яку майстерно прочитала кандидатка історичних наук, громадська діячка Оксана Бабак, Чижевський визначає сенс своєрідної науки Сковороди про «нерівну рівність» в тому, що «люди не просто рівні один одному, але й одночасно рівні та нерівні між собою». Ми ж нагадаємо слова Євгена Маланюка, який колись сказав: «Без нарисів Дмитра Чижевського про філософію в Україні та книжки про Сковороду важко уявити духовне життя мого покоління».
Цікавим і насиченим було онлайн-спілкування з харківським видавцем Олександром Савчуком, який місією свого видавництва вбачає повернення з небуття золотих імен української науки, культури та мистецтва. І робить він це напрочуд красиво і якісно.
Зазначимо, що бібліотека Чижевського має у своїх фондах низку його видань. Можна прочитати агробестселер «Розмова про сільське хазяйство» землевласника і мецената Євгена Чикаленка. Того, що навчався в нашому Єлисаветградському реальному училищі, і того, хто сказав, що «легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
Чекає на своїх читачів «Філософія театру» Леся Курбаса – батька українського театрального авангарду.
Рекомендуємо неймовірно красиве з доповненою реальністю видання «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури» Стефана Таранушенка, яке репрезентує українські церкви як унікальне явище в архітектурі Європи.
Розмова з паном Олександром вийшла корисною та пізнавальною, адже вона торкалась питань книговидавництва, читання та життя бібліотек в Україні ХХІ-го століття.
У четвер до провідної бібліотеки краю завітали наші друзі і колеги з Олександрії – співробітники відділу Олександрійського краєзнавчого музею імені Антоніни Худякової «Будинок Дмитра Чижевського» та члени організації «Майстерня Чижевських». Очолила культурний десант заступниця мера міста Олександрії Ірина Чемерис.
Будинок Чижевського відкрився лише кілька років тому, але вже став одним з провідних мистецьких хабів міста. З єдиним в Україні музеєм, присвяченим постаті нашого видатного земляка та його родині, познайомила гостей директорка будинку Тетяна Шуткіна.
Про «Майстернею Чижевських» захоплено розповів голова унікального культурного осередку Олег Панібратенко. І його натхнення передалося усім присутнім, адже простір збирає дієвих людей та створює передумови для реалізації різноманітних соціокультурних ініціатив. Це місце, де є спільна ціль, спільні цінності, співпраця та багато проєктів, як то видання книг, фестиваль шкільних театрів, публічні читання та інші. Радіємо за наших друзів!
На найвищому професійному рівні пройшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Дмитро Чижевський в контексті ХХ – ХХІ століть: минуле та сучасне», адже на неї завітали імениті науковці-дослідники спадщини видатного вченого з різних міст України.
Ірина Валявко, старший науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, науковий співробітник Української вільної академії наук у США, кандидат філософських наук, свою доповідь присвятила тому, яким бачили Дмитра Чижевського його сучасники. Процитуємо лише кілька спогадів, зібраних науковицею, які розкривають перед нами характер Чижевського.
«Я зустрів його незграбним, норовливим, не без залежності від настроїв і свого холеричного темпераменту і тому – важко передбачуваним. При всій своїй зовнішній незворушності він був уразливий, позбавлений усіляких ілюзій. За своє життя він зазнав чимало поразок, які когось іншого давно вже змусили здатися, він же не здавався ніколи. Він був бійцем. Вмів приймати, а якщо потрібно, то й роздавати удари. За своєю суттю він був людиною добросердою, із залізною волею і невичерпною енергією, що підкоряла все одній меті: здобуттю нових знань та пошуку істини», – писав у своїх спогадах Ханс-Юрген цум Вінкель, науковий асистент Чижевського в Інституті славістики в Гайдельберзі.
«Характер Чижевського був неймовірно суперечливий. З одного боку – чуйність і якась крихкість душі. З іншого – впертість, нетерпимість та запальність. Недовірливість, дитячі страхи і поряд з цим – досконала безстрашність, з якою він йшов своїм особливим шляхом, і спокійна впевненість у своєму значенні вченого, який досяг немалих висот і мав неповторну манеру мислення», – згадувала Ольга Давидова-Фогельзанг, докторантка Чижевського в Гайдельбергському університеті.
Із захопленням учасники конференції слухали спогади про Чижевського як вчителя і педагога, його домашні славістично-філософські гуртки, про його пам’ять та ерудицію, почуття гумору і його книги.
Здавалося, про життя Чижевського вже стільки написано, проте в біографії досі є білі плями. Про одну з них, зокрема, одеський період навчання у Імператорському Новоросійському університеті, надзвичайно цікаво розповів професор кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін Одеського національного морського університету, кандидат історичних наук, професор Валерій Левченко.
Виявилося, що студент Чижевський двічі записувався на лекції, сплачував гроші, проте відвідав лише частину занять і не склав у цьому навчальному закладі жодного екзамену. При цьому він дозволяє собі у клопотанні про переведення до Київського університету на ім’я ректора, дійсного статського радника використати слово «немедленно». А потім з таким же формулюванням надсилає телеграми. Як вам характер?
Доповіді, з якими виступали науковці на конференції, варті окремої публікації, ми ж акцентуємо увагу на Чижевському як людині книги. Читання було формою його життя. Книги займали увесь його життєвий простір. За згадкою Вольфганга Буша, докторанта Чижевського в Гайдельберзі, «його ставлення до книг було значно більш сердечним, ніж його ставлення до будь-яких живих істот, книги й означали його життя. Його бібліотеки були для нього свого роду біотопом».
Зазначимо, що друга бібліотека, яку Чижевський збирав з 1945 року і до кінця життя налічувала понад 12 тисяч примірників!
Обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського має у своїх фондах 297 книг з особистої бібліотеки вченого. Це наукові дослідження з мовознавства, літературознавства, філософії, математики та інших галузей знань 11 мовами.
Серед них особистий примірник Дмитра Чижевського «Історія української літератури: від початків до доби реалізму», його ж «Антична література в старій Україні», рідкісні малотиражні емігрантські видання, Шекспірівські сонети в перекладі Ігоря Костецького з інскриптом «Дорогому Дмитру Івановичу Чижевському – перекладач – Квітень 1958» тощо.
Постать Чижевського і через 130 років продовжує гуртувати навколо себе людей, захоплювати їх та надихати. Дні Чижевського у Кропивницькому своїм учасникам подарували нові знайомства, дружнє спілкування і цікаві відкриття.
Запрошуємо читачів на сайт книгозбірні у розділи «Цифрова бібліотека» https://library.kr.ua/elib/chizhevsky/ та «Архів Дмитра Івановича Чижевського» https://library.kr.ua/chizhevsky/ . Запевняємо, ви знайдете багато надзвичайного.
Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності
