На квітневому засіданні клубу «Історія краю в іменах», що діє при відділі краєзнавства бібліотеки Чижевського, розповідали про художників-земляків, які початкову мистецьку освіту здобули в Єлисаветградських вечірніх рисувальних класах.
Цього разу мова йшла про Яківа Бровара, Олександра Фойницького, Петра Покаржевського, Іссахара Рибака, Романа Гершаніка, Петра Кодьєва.
У кожного з митців був непростий шлях у мистецтві, свої зворушливі і трагічні історії.
Репутація талановитого пейзажиста Якова Бровара була зруйнована скандальною історією, пов’язаною з трагічною загибеллю художника Костянтина Крижицького.
Життя і діяльність художника Олександра Фойницького були пов’язані з Молдавією, де він брав участь в організації художнього музею та училища в Тирасполі, у створенні спілки художників союзної республіки та залишив цікаву мистецьку спадщину та добру пам’ять про себе.
В серці Петра Покаржевського органічно поєдналися любов до малювання та колекціонування мінералів, комах, метеликів і квітів. Художник протягом життя багато мандрував неосяжними просторами Радянського Союзу та відвідав багато країн світу. Результатом мандрів стали сотні пейзажів та нові експонати природознавчої колекції. У кінці життя митець написав спогади, в яких є історія про незвичайну практику студентів відділення батального живопису Академії мистецтв в діючій армії під час Першої світової війни.
Сенсацією для учасників заходу став показ маловідомих фотографій з сімейного архіву родини Покаржевських.
Ще одного уродженця нашого міста Іссахара Рибака називали художником єврейського нещастя. Йому доля відміряла тільки 38 років життя, за які він встиг зробити дуже багато. Один з небагатьох представників мистецької еліти, який зберіг єврейський дух у своїй творчості. Серії малюнків «Погроми», «Містечко. Мій зруйнований дім», «Єврейські типи України», «На єврейських полях України» вражають своєю образністю та трагізмом. А ще Іссахар Рибак був талановитим сценографом, ілюстратором книг, керамістом. В ізраїльському місті Бат Ям відкрито музей «Дім Рибака», де зберігаються меморії та картини нашого земляка, дивовижного художника Іссахара Рибака.
Роман Гершанік теж народився в місті на Інгулі. Вищу мистецьку освіту здобув у Вхутемасі, співпрацював з журналом «Червоний перець», з газетами «Батрак» та «Комсомольська правда», з видавництвом «Дитвидав». Ілюстрував книги відомих вітчизняних письменників. Під час Другої світової війни займався політичним плакатом. Брав участь в оформленні Виставки досягнень народного господарства, створивши 6 живописних панно в павільйоні «Культура».
Петро Кодьєв увійшов в історію образотворчого мистецтва не тільки як талановитий живописець-пейзажист, а й як знаний художник-реставратор. Багато років він очолював Київські науково-дослідні реставраційні майстерні, які повернули до життя сотні творів образотворчого мистецтва. Після завершення Другої світової війни співробітники реставраційних майстерень рятували картини з всесвітньо відомої Дрезденської картинної галереї. Шедеври світового рівня, відреставровані в Україні, у 1955 році повернули до Німеччини.
Розповідь про художників-земляків супроводжувалася показом кращих творів Якова Бровара, Олександра Фойницького, Петра Покаржевського, Іссахара Рибака, Романа Гершаніка та Петра Кодьєва.
Кожного разу, коли доторкаєшся до доль відомих земляків, розумієш, наскільки багатий талантами наш степовий край. Тож запрошуємо до перегляду засідання клубу «Історія краю в іменах» на бібліотечному каналі YouTube.
