Минулого тижня у відділі краєзнавства Бібліотеки Дмитра Чижевського відбулася розмова про одну з найзнаковіших і водночас дискусійних сторінок української історії – бій під Крутами. У межах краєзнавчих студій тут відбулося обговорення нової книги історика Сергія Мілютіна «Бій під Крутами. Центральноукраїнський вимір», яка вже встигла викликати зацікавлення серед науковців і широкої аудиторії.

Участь у заході взяли старша наукова співробітниця Регіонального центру наукових історико-краєзнавчих досліджень Дарина Третяк та автор видання Сергій Мілютін, які представили книгу й окреслили ключові ідеї дослідження. З перших хвилин розмова набула аналітичного й водночас полемічного характеру.

Відкриваючи зустріч, Дарина Третяк наголосила, що тема бою під Крутами тривалий час перебуває в полі певної міфологізації, обростаючи усталеними уявленнями та стереотипами. Саме тому особливу увагу було зосереджено на авторському баченні цих подій: яким чином історик переосмислює відомі факти, які джерела залучає і як прагне відділити історичну правду від наративів, сформованих у різні періоди.

Відповідаючи на ці питання, Сергій Мілютін підкреслив, що у своїй праці спирався на широку та різнопланову джерельну базу. Видання вирізняється використанням архівних матеріалів, значна частина яких оприлюднюється вперше. Ці документи дозволяють не лише точніше реконструювати перебіг подій, а й наблизитися до особистих історій учасників бою, їхніх родин, життєвих виборів і трагічних доль. Саме через такі «людські виміри» історія постає не як абстрактна хроніка, а як жива пам’ять.

Окремим акцентом зустрічі стали розповіді про наших земляків – уродженців сучасної Кропивниччини, які стали на захист станції Крути. Учасники студій із зацікавленням слухали про Володимира Шульгина, Михайла Михайлика, Левка Прядка, Сергія Горячка та Семена Могилу – постаті, чиї імена повертаються до національної пам’яті. Під час дискусії пролунало й запитання про те, які з цих особистостей найбільше імпонують авторові та чи планує він присвятити комусь із них окреме дослідження.

Жваве обговорення викликали також питання про подальші творчі плани Сергія Мілютіна, перспективи нових видань та особливості викладання теми Крутів у сучасних навчальних закладах. Учасники заходу порушували проблему формування історичної свідомості молоді, ролі науково обґрунтованих досліджень у протидії спрощеним або викривленим інтерпретаціям минулого.

Захід засвідчив, що інтерес до української історії не згасає, а навпаки набуває нової глибини. Краєзнавчі студії вкотре підтвердили свою роль як простору відкритого діалогу, де поєднуються наукова думка, громадянська позиція та жива зацікавленість минулим, яке продовжує формувати наше сьогодення.

Тетяна Колєчкіна,
відділ краєзнавства