Віртуальний мистецький проєкт «30 Я художників Кіровоградщини» презентували у головній книгозбірні Кропивницького та області напередодні 30-річчя Незалежності України.
На презентацію запросили кропивницьких художників, щоб подякувати їм за багаторічну співпрацю, партнерство та щиру дружбу з бібліотекою. Власне, віртуальний проєкт став продовженням лютневого вернісажу «Дзеркало самотності. Виставка автопортретів». Тоді організатори поставили за мету познайомити шанувальників живопису не просто з роботами краян, а, напевне, з їх самими відвертими творами. Адже що може бути більш відкритим і щирим за автопортрет?
Виставка отримала продовження у вигляді майстер-класів, інтерактивних занять та творчих зустрічей з відомими кропивницькими митцями, а тепер перейшла у віртуальний формат.
«Сучасне життя змінюється кожного дня. Держава проходить цифрову трансформацію, і бібліотека теж багато проєктів реалізує в цьому напрямку. Для нас було великою подією відкриття виставки автопортретів, і ми раді, що сьогодні ви з нами, що ми можемо показати, як усе виглядає на нашому сайті і як це побачать наші користувачі», – звернулася до присутніх директорка бібліотеки Валентина Животовська.
Важливим елементом віртуального проєкту є публікація біографій митців та можливість познайомитися з ними шанувальників живопису та скульптури.
На думку завідувачки відділом мистецтв Світлани Ушакової, сьогодення вимагає від творчих людей не просто реалізації їхніх проєктів, а переносу їх в інформаційний простір.
За словами викладача мистецького факультету ЦДПУ імені В. Винниченка Валерія Давидова, раніше він обережно ставився до Інтернету: «Живе є живим, а цифра все-таки відсторонена від енергії твору, який народжує в тобі щось позитивне. Але я розумію, що вихід в інформаційний простір потрібен. Хочемо чи не хочемо, ми зобов’язані враховувати крок, який зробило людство. А це чудова можливість для популяризації своєї творчості».
На переконання викладача художньої школи Олександра Кир’янова, це дуже важливий проєкт з точки зору мистецького краєзнавства: «Про земляків знає невелика група досвідчених людей. Навіть студенти поверхнево знайомі з творчістю наших художників. Насправді Кропивницький дуже багатий на абсолютно оригінальних, неповторних митців, яких, звичайно ж, потрібно знати, оскільки це частина світового мистецтва. В нас дуже багато досліджень з історії міста і вкрай мало про художників 60-80-х, навіть 90-х років. А якраз звідти почалося мистецьке відродження в нашому місті, прогресивна, цікава, багата на матеріал течія. Але писати про це фактично нікому».
Як зізналася викладачка дитячої школи мистецтв Ольга Краснопольська, сьогодні Кропивницькому не вистачає мистецьких, художніх проєктів. «Кризи, війна та ще коронавірус позначилися на культурному житті міста, але зараз я помічаю, що потреба творити перемагає. З’явилося так багато проєктів, акцій, лекцій, майстер-класів в онлайн-форматі, що очі розбігаються. Мистецтво перестало бути локальними, ми тепер спокійно спілкуємося з усією Україною і світом. Але не вистачає живого спілкування, драйву, більш активної творчої тусовки».
Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності
