Травневе засідання клубу «Історія краю в іменах» завершило цикл розповідей про Єлисаветградську класичну чоловічу гімназію та її видатних випускників. Цього разу згадали єлисаветградців Ісаака Шкловського, Абрама Гольденберга, Амінадава Шполянського, Юлія Мейтуса та уродженця Тбілісі Володимира Канделакі.
Ісаак Шкловський – прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст, більш відомий під псевдонімом Діонео. У його житті було заслання до Сибіру за участь в діяльності єлисаветградського народовольчого гуртка, багаторічна робота журналістом в Лондоні, цікава літературна й публіцистична спадщина. Він став першим перекладачем творів Рабіндраната Тагора з англійської, вважався авторитетним спеціалістом з Великої Британії. Найвідоміші книги Діонео: «Нариси сучасної Англії», «На теми свободи», «Англія, що змінюється», «Коли боги пішли», «Строката книга» та ін.
Абрам Гольденберг (псевдонім Арго) увійшов в історію літератури насамперед як поет-сатирик і перекладач класиків європейської поезії та прози.
Він писав твори для театру, естради, цирку, художньої самодіяльності, був майстром веселого й дошкульного куплету, пародії, віршованого фейлетону, сатиричної байки. Серед книг майстра художнього слова: «Стара Англія», «Оригінали та переклади», «За багато років. Вірші», «Звучить слово. Нариси та спогади», «Своїми очима. Книга спогадів» та ін.
Амінадав Шполянський (псевдонім Дон Амінадо) – один з найталановитіших поетів, сатириків, мемуаристів французької еміграції. У творчому доробку митця – поетичні збірки «Пісні війни», «Дим без вітчизни», «Накинув плащ», «Нескучний сад», збірка оповідань «Наше маленьке життя», книга спогадів «Потяг на третій колії», в якій він згадує місто свого дитинства та юності.
Український композитор, керівник одного з перших джаз-бендів України Юлій Мейтус вважається фундатором модерної української опери. У творчому доробку митця 17 різножанрових опер, найвідоміші серед них «Гайдамаки» за Т. Шевченком, «Украдене щастя» за І. Франком, «Ярослав Мудрий» за І. Кочергою та ін. Значне місце у творчості композитора займала вокальна музика. Він автор близько 300 романсів на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та ін.
Радянський співак опери та оперети, театральний режисер, актор театру і кіно Володимир Канделакі мешкав у Єлисаветграді з 1915 по 1922 рік. Багато років був провідним актором музичного театру імені В. Немировича-Данченка, десять років очолював московський театр оперети (1954-1964). Наше місто вважав своєю другою батьківщиною, тривалий час листувався з кіровоградським краєзнавцем Семеном Бонфельдом.
Розповідь про видатних гімназистів супроводжувалася показом відеопрезентації. Під час заходу звучали романси «Затанцюй мені, циганко» та «Соняшник» на музику Юлія Мейтуса у виконанні викладачки Кропивницького музичного фахового коледжу Катерини Третьякової та куплети з оперет «Циганський барон» Йогана Штрауса та «Перикола» Жака Оффенбаха у виконанні Володимира Канделакі.
Катерина Лісняк,
відділ краєзнавства
