Нещодавно у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук головної книгозбірні області відбулася відеолекція лауреатки обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, науковиці Олени Класової «Вічна краса природи: заповідними стежками «Хутора Надія».
Заповідник-музей «Хутір Надія» – літературно-театральна мекка України. Його створено в колишній садибі легенди українського театру, письменника Івана Карпенка-Карого (Тобілевича). Заснована 1871 року на землі, що дісталася у спадщину дружині Тобілевича Надії Тарковській, садиба стала родинним гніздом і його творчою майстернею. На спомин про дружину він і дав назву цьому куточку.
«Хутір Надія» відомий як літературно-мистецький туристичний бренд, а також як унікальна рукотворна екологічна система, створена людиною серед степу й знана серед поціновувачів зеленого туризму.
Саме про те, як серед голого українського степу поставала ця оаза, розповідала Олена Класова. Рукотворний парк-заповідник виріс завдяки таланту й праці Івана Тобілевича та місцевих селян. На десяти гектарах території розміщені меморіальний будинок Тобілевичів, «батьківська хата», музей, підсобні приміщення, затишний парк зі ставком, флігелі, альтанки та колодязь.
З декоративними й фруктовими насадженнями чергуються мальовничі галявини з природним травостоєм. Окрасою парку є Калинова алея, яка за життя Івана Карповича була улюбленим місцем його прогулянок, та столітні дуби. Їх свого часу тут висадили Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Максим Рильський та багато інших видатних діячів культури. Цю традицію продовжували й під час щорічного Всеукраїнського театрального свята «Вересневі самоцвіти».
Лекторка розповіла про складну систему ставків, закладену ще господарем садиби, наповнення водойм та унікальні біоценози території: рідкісні дерева, рослини й тваринний світ.
Під час заходу демонструвалися слайди із зображенням туристичних принад хутора, що стане у пригоді гостям, які плануватимуть самостійну мандрівку.
Захід відбувся у співпраці з Музеєм музичної культури імені Кароля Шимановського.
Марина Григор’єва,
відділ документів з економічних,
технічних та природничих наук
