Напередодні Дня міста працівники відділу краєзнавства Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського запросили кропивничан перевірити, наскільки добре вони знають рідне місто, взявши участь у вуличній акції «Місто, яке варто побачити».
День міста Кропивницького традиційно відзначають у третю суботу вересня. Цьогоріч наше місто святкує 272-й день народження – чудова нагода не лише привітати Кропивницький, а й згадати його минуле, помітити цікаве в сьогоденні та ще раз переконатися, скільки історій приховано за звичними міськими краєвидами.
Головною родзинкою акції стала краєзнавча вікторина, до якої охоче долучалися мешканці міста. Учасникам пропонували відповісти на запитання про історію та сучасність Кропивницького: чи добре вони знають назви та історію вулиць, які музеї працюють у місті, як називався Кропивницький у різні історичні періоди, кого з відомих земляків подарував світові наш край, які підприємства відіграли важливу роль у розвитку міста.
Здавалося б, що може бути простішим, ми щодня ходимо його вулицями, поспішаємо у справах, проходимо повз знайомі будинки. Але вікторина довела: Кропивницький має чим здивувати навіть тих, хто вважає себе справжнім знавцем міста. Деякі відповіді пригадувалися одразу, над іншими доводилося замислитися, а окремі запитання ставали приводом для коротких, але цікавих розмов про історію рідного міста.
Особливу увагу привертала книжкова виставка, підготовлена працівниками відділу краєзнавства. Її експозиція об’єднала видання, присвячені історії Кропивницького, його архітектурі, визначним спорудам, вулицям та сучасному життю міста. Серед представлених матеріалів – книги про минуле й сьогодення Кропивницького, видання про його архітектурну спадщину, а також ювілейні листівки, які дозволяють поглянути на місто крізь призму різних років.
Такі зустрічі просто неба – це можливість говорити про краєзнавство не лише в бібліотечних стінах. Адже історія міста не щось далеке й абстрактне. Вона поруч: у назвах вулиць, фасадах старовинних будинків, музейних експонатах, пам’ятниках, світлинах, книжках і, звичайно, у людях, які творили та продовжують творити історію Кропивницького.
Вулична акція «Місто, яке варто побачити» стала своєрідним запрошенням подивитися на рідне місто уважніше. Можливо, наступного разу, прогулюючись знайомою вулицею, хтось згадає почуту під час акції історію, зверне увагу на давню будівлю чи захоче більше дізнатися про людину, чиє ім’я носить одна з міських вулиць.
Тож наше місто справді варто побачити не лише очима, а й через його історію.
Тетяна Колєчкіна
