Ви зараз переглядаєте «Я малюю не мертвих, я малюю живих»

«Я малюю не мертвих, я малюю живих»

Так сказала про своє створення портретів захисників України кропивницька художниця Ольга Коломієць на зустрічі з прихильниками її таланту в бібліотеці Чижевського. Вона не перебільшила, стверджуючи, що малює тільки живих, адже загиблі назавжди залишаються в нашій пам’яті живими.

Захід відбувся в рамках зустрічей з лауреатами обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна за 2025 рік. Пані Ольгу удостоєно цієї високої відзнаки за серію графічних робіт «Обличчя незламності».

Як розповіла лауреатка, до написання портретів військових її спонукала участь у пленері, організованому в обласному госпіталі, де на лікуванні та реабілітації перебували поранені військовослужбовці. Тоді ж прийшло усвідомлення, що це може бути її внеском у перемогу над ворогом. Її роботи піднімають дух бійців, служать справі збереження пам’яті про подвиг українського народу.

Серед тих, кому пощастило «потрапити на олівець» художниці, був і вчитель інформатики Грузьківської гімназії (Катеринівська територіальна громада) Валерій Чернявський, який завітав на зустріч. У перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну його було мобілізовано до лав ЗСУ.

Гість розповів, як разом із побратимами тримали оборону на сході країни. Тоді, на жаль, не обійшлося без втрат. На очах Валерія Семеновича загинув Іван Орявський з Аджамки, з яким вони служили в одному підрозділі. Було герою всього двадцять сім років, у нього залишилися дружина і донька-першокласниця. Дізнавшись про це, Ольга Коломієць написала і його портрет. Тож учасники зустрічі мали можливість побачити обидва портрети – Валерія Чернявського і його побратима Івана Орявського.

Ольга Коломієць – професійний художник. Свій шлях у мистецтво обрала ще в шкільні роки. Дуже любила малювати. Закінчила художню школу, потім інститут. Могла залишитися в білокам’яній, але в 1991 році не вагаючись вирішила: повертається в Україну, яка відновила свою незалежність, в своє рідне місто. Тривалий час працювала на швейній фабриці «Україна» художником-дизайнером, створювала ескізи одягу для жінок.

Ольга Коломієць багато працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, витинання), а ще вона ілюструє книжки, зокрема дитячі. Учасникам зустрічі їх представила директорка видавництва «Імекс» Тамара Саміляк.

Зустріч з Ольгою Коломієць пройшла на одному диханні. Було цікаво і корисно. Дехто зізнався, що ще більше відкрив для себе талант художниці. Сама ж вона зізналася, що зустріч стала для неї особливим моментом – не лише творчим, а й глибоко людським, надихає на нові творчі проєкти.

Валерій М’ятович, відділ мистецтв

Залишити відповідь