У відділі мистецтв пройшли одинадцяті в нинішньому році Етнологічні читання. Їх було присвячено традиціям відзначення одного з найулюбленіших свят українського народу – Різдва Христового.
Організаторами заходу виступили Обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського та Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей.
Відкриваючи читання, завідувачка відділу мистецтв бібліотеки Світлана Ушакова зазначила, що етнологічні читання, як засвідчує практика, сприяють поглибленню інтересу відвідувачів головної книгозбірні області до величезної культурної спадщини, звичаїв і традицій українського народу. Це особливо актуально в умовах повномасштабної російсько-української війни.
Тема Різдва пов’язана з нашою ідентичністю. Тому так важливо вивчати традиції його святкування. Свого часу багато для цього зробив історик, археолог і етнограф наш земляк Володимир Ястребов. Про його напрацювання розповів етнолог Павло Рибалко.
Завдяки дослідженням Ястребова, опублікованим у 1884 році, маємо уяву про святкування народження Ісуса Христа, зокрема, на прикладі села Нової Праги (нині Олександрійського району), які страви становили так звану багату кутю (борщ, страви з риби, узвар і кутя).
Після святкової вечері влаштовувалися розваги для дорослих та ігри для дітей. За Ястребовим, діти знали – не багато, не мало – 53 ігри! Нинішня малеча в цьому плані може лише позаздрити своїм одноліткам з дев’ятнадцятого століття.
Етнолог кандидат історичних наук Світлана Проскурова, розповідаючи про традиції святкування Різдва в Україні, нагадала про те, що раніше на свято господинями обов’язково випікалися книші – нині забута страва, яка являє собою пиріг або невеликий пиріжок із запеченим по поверхні або всередині начиння: сиром, шкварками, цибулею, варенням та іншим начинням.
Йшлося під час читань і про намагання радянської влади заборонити святкування Різдва. Наводилися факти переслідування за дотримання різдвяних традицій. Наприклад, у січні 1972 року у Києві та Львові було заарештовано дев’ятнадцять відомих громадських діячів, письменників та художників.
Кропивницький письменник і громадський активіст Василь Бондар, який взяв участь у етнологічних читаннях, повідав, як наприкінці вісімдесятих років минулого століття правоохоронні органи Кіровограда (нині – Кропивницький) блокували юних щедрувальників з Калуша (Івано-Франківська область). Гості змогли виступити з виставою «Вертеп» лише на одному з підприємств, а потім були випроваджені за межі міста.
Нині Україна уже втретє відзначає Різдво 25 грудня. Як і було до 1918 року. Отже, народні традиції відновлюються і це не може не радувати.
Валерій М’ятович,
відділ мистецтв
