Ви зараз переглядаєте Вічна краса природи, або Заповідними стежками «Хутора Надія»

Вічна краса природи, або Заповідними стежками «Хутора Надія»

У відділі документів з економічних, технічних та природничих наук головної книгозбірні області відбулася відеолекція лауреатки обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова, краєзнавиці Олени Класової «Вічна краса природи: заповідними стежками «Хутора Надія».

Заповідник-музей «Хутір Надія» – літературно-театральна мекка України, адже він створений у колишній садибі легенди українського театру, письменника Івана Карповича Карпенко-Карого (Тобілевича). Заснована садиба була у 1871 році на землі, що дісталася у спадщину дружині Тобілевича Надії Карлівні Тарковській. На спомин про неї він і дав назву садибі, яка стала родинним гніздом і його творчою майстернею.

Але «Хутір Надія» не лише місце літературно-театрального паломництва для нашого краю та України, не лише літературно-мистецький туристичний бренд, а й унікальна рукотворна екологічна система, створена Людиною серед степу, яка відома поціновувачам зеленого туризму.

Саме про те, як створювалася посеред українського степу ця унікальна оаза, розповідала Олена Классова. Рукотворний парк-ліс-заповідник виріс у голому степу завдяки таланту й праці Івана Тобілевича та простих селян. Територія заповідника-музею «Хутір Надія» – це десять гектарів, на яких розміщені меморіальний будинок Тобілевичів, «батьківська хата», музей, підсобні приміщення, затишний парк зі ставком, флігелі, альтанки, купальні, колодязь.

З декоративними та фруктовими насадженнями чергуються мальовничі галявини з природним травостоєм. Окрасою парку є Калинова алея, котра за життя Івана Карповича була улюбленим місцем його прогулянок.

Присутні дізналися про алею столітніх дубів, яких тут сотня. Іван Тобілевич пропонував кожному своєму гостю посадити дерево. Свого часу тут посадили по дубку Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Максим Рильський і пізніше багато інших відомих людей, видатних діячів культури, які відвідували хутір у різний час, зокрема, і під час щорічного Всеукраїнського театрального свята «Вересневі самоцвіти» також висаджували нові дерева.

Олена Классова розповіла і про складну систему ставків, початок якої заклав ще сам Іван Тобілевич разом із місцевими селянами, про наповнення водойм, а ще про унікальні біоценози, що складають цю екологічну систему: дерева, рослини, квіти, тваринний світ, що населяє ці місця.

Під час заходу демонструвалися слайди із зображенням туристичних принад хутору, що неодмінно допоможе майбутнім подорожуючим – гостям заходу, самостійно відвідати ці місця.

Захід відбувався у співпраці з музеєм музичної культури ім. К. Шимановського.

Марина Григор’єва,
відділ документів з економічних,
технічних та природничих наук

Залишити відповідь