Кіровоградщина – регіон із багатим археологічним минулим, де зосереджено сотні унікальних об’єктів різних епох: від палеоліту до скіфської доби. Саме цьому питанню було присвячено захід «Археологічна карта Кіровоградщини», який нещодавно відбувся в бібліотеці Чижевського.
Захід об’єднав науковців, істориків та всіх, хто цікавиться культурною спадщиною регіону. Спікери – Інна Вівсяна, Ірина Козир та Олексій Орлик, представили огляд найвизначніших археологічних об’єктів області та окреслили перспективи їх дослідження та охорони.
Учасники наголосили, що територія області є одним із найбагатших археологічних регіонів України. На ній зосереджено пам’ятки, що охоплюють період від палеоліту до середньовіччя. Найдавнішими є палеолітичні стоянки, серед яких особливо вирізняється Андріївка-4 – місце проживання неандертальців віком 40–50 тис. років. Виявлені знаряддя праці та залишки фауни дозволяють робити висновки про спосіб життя давніх людей.
Не менш цінною є стоянка Вись, яка демонструє сліди співіснування неандертальців і ранніх Homo sapiens. Це унікальний археологічний комплекс, що має міжнародне значення.
Важливою сторінкою історії Кіровоградщини є епоха енеоліту та Трипільська культура. Особливу увагу під час заходу приділили Небелівці – найбільшому відомому трипільському протомісту Європи, яке розташовувалося на площі близько 260 гектарів. За даними досліджень українських та британських археологів, на території Небелівки налічувалося понад 1500 будівель, серед яких виділялися громадські споруди, що свідчить про високий рівень організації суспільства. Знахідки з цього поселення мають важливе значення для вивчення урбаністичних процесів епохи енеоліту.
Близько 95 % археологічних пам’яток області становлять кургани. Вони є залишками поховальних обрядів племен доби бронзи та скіфського часу. Серед найбільш відомих – курганні групи біля села Глодоси та в районі річки Інгул. Археологи зазначають, що кожен розкопаний курган відкриває нові дані про соціальну структуру, військові традиції та мистецтво давніх культур.
Спікери наголосили на важливості створення єдиної інтерактивної карти археологічних пам’яток Кіровоградщини. Такий проєкт дозволить об’єднати результати багаторічних досліджень, полегшить доступ до інформації для науковців і сприятиме популяризації археології серед широкої громадськості. Окрім наукової користі, це може стати основою для розвитку культурного туризму.
Окремим блоком обговорювалися проблеми охорони пам’яток. Серед основних – відсутність достатнього фінансування, брак охоронних заходів та незаконні розкопки. Ці фактори становлять загрозу для збереження унікальної археологічної спадщини регіону. Учасники заходу закликали до посилення державного контролю, підвищення відповідальності за знищення пам’яток та активізації просвітницької роботи.
Захід «Археологічна карта Кіровоградщини» став важливим кроком у напрямі популяризації історико-культурних ресурсів регіону. Створення сучасної системи обліку археологічних пам’яток у поєднанні з освітніми та просвітницькими проєктами сприятиме збереженню унікальної спадщини та розвитку наукового туризму.
Тож дякуємо фахівцям від археології за ґрунтовний і пізнавальний захід та чекаємо на нові зустрічі.
Тетяна Колєчкіна,
відділ краєзнавства
