Клуб «Історія краю в іменах», що діє при відділі краєзнавства бібліотеки імені Дмитра Чижевського, розпочав новий цикл бесід, присвячених Єлисаветградській класичній чоловічій гімназії. Цей навчальний заклад відіграв важливу роль в культурному та освітньому житті нашого міста і відомий цілою плеядою видатних учнів і випускників. По – різному склалися їх долі. Частина з них залишилася на батьківщині і прославилася в науці, військовій справі, літературі та мистецтві, інші стали вигнанцями і все життя мріяли повернутися в Україну, треті, не дивлячись на свої заслуги були знищені сталінською тоталітарною системою. Тож на засіданні клубу розповіли про саму гімназію та чотирьох її знаменитих учнів: Володимира Винниченка, Ярослава Івашкевича, Олександра Семененка та Михайла Хороманського.
У чоловічій гімназії вчився один з наших славетних земляків, уродженець Єлисаветграда Володимир Винниченко – перший прем’єр-міністр Української Народної Республіки, однин з найвідоміших та найсуперечливіших українських письменників ХХ століття. Про роки навчання в гімназії у нього залишилися недобрі спомини. Провалені іспити, залишення на другий рік, непорозуміння з вчителями та учнями. Давалася в знаки й соціальна кривда: хлопець вважав, що гімназія існувала тільки для дітей із забезпечених сімей, а діти мужиків і робітників почувалися там досить некомфортно. Юнак навмисне підкреслював, що походить з селянського роду і розмовляв українською мовою як з товаришами, так і з вчителями. Одного разу він з’явився на екзамен не у гімназійній формі, а у вишиванці, солом’яному брилі та ще з великою палицею. Закінчилося це протистояння виключенням з гімназії. Диплом про гімназійну освіту він отримав у Златопільській чоловічій гімназії, склавши спити екстерном.
П’ять років вчився у чоловічій гімназії відомий польський письменник, музикознавець, перекладач, громадський діяч Ярослав Івашкевич. Пізніше, у «Книзі моїх спогадів» він згадував гімназію та його вчителів: «Найкраще з єлисаветградських стосунків я пам’ятаю родинні…ніж лекції скромних, в міру дивакуватих провінційних учителів, з яких не всі мені симпатизували, хоч я завжди вчився добре. Правда, любив декого з них: старого буркуна, дивакуватого вчителя географії, який називався Антон Панкратович Кондрацький. Дивувало, що завжди існував конфлікт між мною і вчителем російської мови. Я ніколи не міг позбутися польського акценту у вимові і не міг писати без помилок по-російськи, і через ці вади мої педагоги не змогли побачити моїх інших успіхів, які я виявив у навчанні».
На відміну від попередніх героїв розповіді, уродженець Єлисаветграда, український правознавець і громадський діяч, письменник-мемуарист, голова фундації Української Вільної Академії Наук в США Олександр Семененко, успішно закінчив чоловічу гімназію. У подальшому, отримавши юридичну освіту, став досить відомим харківським адвокатом. Під час сталінського терору двічі заарештовувався. Під час Другої світової війни в окупованому Харкові обіймав посаду обер-бургомістра, за що у повоєнний період переслідувався радянськими каральними органами. Змушений був емігрувати за океан, мешкав у Бразилії та США.
На засіданні клубу згадали ще одного уродженця нашого міста, випускника чоловічої гімназії – польського прозаїка, драматурга, перекладача Михайла Хороманського. У 1920-х рр. він керував літературним гуртком, був інтелектуальним лідером єлисаветградської творчої молоді. Його друзями були Арсеній Тарковський, Фауст, Юрій та Тетяна Нікітіни, Микола Станіславський, Ірина Бошняк. 1924 року виїхав до Польщі, де став відомим письменником-белетристом. Багато мандрував світом: здійснив подорож Північною Африкою, мешкав у Бразилії та Канаді, де займався живописом. На жаль, Михайло Хороманський не залишив спогадів про чоловічу гімназію та незважаючи на це, він назавжди залишився в пантеоні її видатних випускників.
Крім розповіді про гімназію та її видатних учнів і випускників, учасники заходу переглянули документальний фільм «Володимир Винниченко. Пишемо історію» та ознайомилися з книжковою виставкою, на якій були представлені твори Володимира Винниченка, Ярослава Івашкевича, Михайла Хороманського та книга «Харків, Харків…», яку вперше видали у США в 1976 році.
На березневому засіданні клубу «Історія краю в іменах» ми продовжимо розповідь про Єлисаветградську чоловічу гімназію. Тож усіх, кому цікава історія унікального навчального закладу, приходьте до головної книгозбірні області. Чекаємо Вас.
Катерина Лісняк,
відділ краєзнавства
