У відділі краєзнавства обласної книгозбірні пройшов вечір пам’яті поетеси Світлани Ярошевської. Згадати Світлану Валентинівну прийшли чоловік, друзі, колеги по роботі, шанувальники її поетичного слова.
Вірші Світлани Ярошевської – глибокі, мудрі, образні, афористичні, трішки печальні, але переважно життєстверджуючі та оптимістичні. Вона писала від душі і це відчувається у кожній її поезії.
Ініціаторкою та модератором цього заходу була давня подруга Світлани Ярошевської по літературному перу, членкиня літстудії «Бригантина» Тетяна Березняк, яка була авторкою передмов до збірок поетеси. Вона зачитала улюблені вірші, написані Світланою.
Колишня директорка школи № 16, в якій викладала Ярошевська, Ніна Шурапова поділилась своїми спогадами про колегу. Для неї певною мірою було відкриттям творчість Світлани, адже вона більше знала її як вчителя, колегу, людину. Ще одна колега Людмила Спориш згадала, як діти любили свою вчительку.
Знали особисто Світлану Ярошевську і провідні актори Кіровоградського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького Галина Романюк та Олексій Дорошев. Крім своїх спогадів про поетесу, вони зачитали для присутніх декілька глибоких філософських, пронизаних любов’ю до Батьківщини віршів.
Анатолій Саржевський у виступі згадав про активне членство в літературній студії «Бригантина» у 60-х роках та творчу співпрацю в літературній студії «Сівач» під орудою письменника Валерія Гончаренка. Зазначимо, що з колишніх «бригантинівців» залишилися у Кропивницькому лише двоє: поетеса Тетяна Березняк і журналіст Анатолій Саржевський.
Поезія Світлани Ярошевської ніби створена для музики. Завідувач Обознівської бібліотеки, бард, композитор Олександр Чеботар виконав дві пісні на слова Ярошевської.
Присутні на вечорі, не домовляючись, називали поетесу «світлою», тому що при житті Світлана була світлою людиною, чуйною, завжди усміхненою та легкою.
Захід розпочався і закінчився фрагментами телепередачі «Камертон душі», присвяченої Світлані Ярошевській. Авторка циклу телепередач Людмила Ніколаєвська також поділилася своїми спогадами про зйомки тієї передачі. Уривки з передачі, в яких Світлана гарна, усміхнена жінка, створило відчуття, що вона поруч з присутніми, що це вона читає свої прекрасні поезії, і в кожного на душі було трішечки щемно, але спокійно і затишно.
Дуже шкода, що невблаганна хвороба рано забрала таку чудову, люблячу, талановиту людину. Пам’ять про Світлану Ярошевську житиме вічно в серцях близьких, друзів, колег та її збірках.
