Ви зараз переглядаєте Хутір Надія в житті нащадків І. К. Карпенка-Карого

Хутір Надія в житті нащадків І. К. Карпенка-Карого

Краєзнавчі студії «Хутір Надія в житті нащадків Івана Карпенка-Карого», що пройшли у головній книгозбірні області, присвятили 180-річчю від дня народження відомого драматурга, корифея українського побутового театру І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича) та 55-річчю Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».

Ці дві події об’єднав державний заповідник-музей «Хутір Надія». З цим мальовничим куточком степової Кіровоградщини пов’язане життя не тільки Івана Карповича, а й членів його родини. Сюди він приїздив відпочивати після виснажливих гастрольних подорожей, тут написав одинадцять п’єс, що стали класикою вітчизняної драматургії.

На хуторі жили й діти драматурга: син Юрій з дружиною та дітьми, донька Ірина з родиною. Тут народився онук корифея Андрій Юрійович Тобілевич, який після смерті діда став янголом-охоронцем цього священного обійстя та засновником заповідника-музею І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича) «Хутір Надія».

На долю цієї землі випало багато випробувань. У буремні 1920-ті роки хутір фактично був знищений більшовиками. Багато неймовірних зусиль знадобилося Андрію Тобілевичу для відновлення «родинного гнізда» та створення у 1956 році музею. Протягом 23-х років Андрій Юрійович був незмінним завідувачем музею-заповідника.

Саме він доклав багато сил і енергії, щоб у 1958 році на могилі драматурга встановили гранітний надгробок, а в 1969 році на території садиби відкрили літературний музей та пам’ятник видатному українському драматургу.

На Краєзнавчих студіях розповіли також про долю нащадків Карпенка-Карого по лінії молодшої доньки Ірини, яка у 1923 році опинилася в Чехословаччині, на батьківщині її чоловіка Мілоша Студнічки. У місті Брно і пройшло її подальше життя. Багаточисельні фотографії, надіслані з Чеської Республіки правнучкою Івана Карповича Надією Малчиковою, стали для учасників заходу справжньою сенсацією. Як з’ясувалося, три покоління нащадків корифея сьогодні мешкають у Чеській Республіці та Франції.

Саме на Хуторі Надія у 1970 році було започатковано щорічне свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», яке зародилося під час святкування 125-річчя від дня народження Івана Карповича і триває вже 55 років. Це свято стало справжньою візитівкою нашої області.

Цьогоріч, як і раніше, заповідник-музей «Хутір Надія» прийматиме гостей із різних регіонів України і в черговий раз подарує шанувальникам театрального мистецтва справжнє свято.

Катерина Лісняк,
відділ краєзнавства

Залишити відповідь