Ви зараз переглядаєте Будівничі українських музеїв

Будівничі українських музеїв

До Міжнародного дня музеїв в залі відділу мистецтв бібліотеки Чижевського відбулась зустріч зі співробітниками краєзнавчого музею Павлом Рибалком та Світланою Проскуровою. Модерувала захід Світлана Ушакова, завідувачка відділом мистецтв. Діалог видався цікавим і пізнавальним для всіх учасників. Дізнались про нові видання та можливості дослідження історії формування українських музеїв. Розмова торкнулась біографій особистостей, які створювали музеї Слобожанщини, Київщини та Півдня України. Це історії колекцій Миколи Сумцова, Володимира Ястребова, Павла Рябкова, Віктора Гошкевича та українських музейників 60-х і 70-х років ХХ століття. Цікавою видалась історія створення Центральноукраїнського краєзнавчого музею на її різних етапах.

Пані Світлана Проскурова емоційно розповіла про українського етнографа, фольклориста, словесника Миколу Сумцова. В цьому році відзначали його ювілей – 170 років з дня народження. Знаменитий вчений Микола Федорович Сумцов першим із викладачів Харківського Імператорського університету дозволив собі читати лекції українською мовою у 1906 році. Бібліографія тільки відомих наукових праць дослідника налічує 1544 позиції. Це при тому, що чимало рукописів вченого не надруковано! Ще навчаючись у гімназії, Микола Сумцов вивчив напам’ять всю збірку українських пісень і поезій, видану в 1866 р.

«Для сучасного українського науковця він міг би виглядати як справжній взірець для наслідування: винятковий професійний рівень, широкі фахові інтереси, аналітичне осмислення конкретної ситуації, високі моральні якості, активна громадська діяльність. Чому так діялося? Бо він насправді любив Україну», – зазначила Світлана Проскурова.

Павло Рибалко займається дослідженням діяльності Володимира Ястребова, який жив і працював в нашому місті. Володимир Миколайович відомий історик, етнограф, археолог, засновник музейної справи, краєзнавець і педагог, автор і упорядник близько 100 наукових праць. Володимир Миколайович працював в архівах, з церковними книгами місцевих храмів, де знайшов матеріали для багатьох своїх праць.

Багато років він викладав історію у Єлисаветградському земському реальному училищі, зі стін якого вийшло чимало видатних учених і творчих особистостей. Саме тут Володимир Миколайович створив навчальний музей старожитностей. Особливу увагу вчений приділяв вивченню прізвищ краю. На Єлисаветградщині та Олександрійщині він записав майже 400 прізвищ з поясненням їх походження, систематизувавши за внутрішнім зв’язком з особистим і громадським селянським життям. Брав участь у розкопках на Херсонщині та Катеринославщині.

Щороку в Міжнародний день музеїв у Кропивницькому присуджують краєзнавчу премію імені Володимира Ястребова за кращі науково-дослідницькі роботи з питань історії, культури та природи області.

Про земляка-музейника Володимира Сікорського з натхненням розповіла Світлана Ушакова. Він долучився до створення незвичайних музеїв під відкритим небом – це Закарпатський музей народної архітектури та побуту в Ужгороді та Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогово. Минуло більше 50 років з часу заснування в Києві Музею народної архітектури та побуту України – найбільшої національної скарбниці традиційної культури українського народу. На нинішній день музей має високий статус Національного і належить не тільки до найбільших, але, за визнанням вітчизняних і зарубіжних фахівців, і до найкращих музеїв світу.

Традиційно гості бібліотеки мали можливість ознайомитись з тематичними книгами та альбомами про музеї України.

Залишити відповідь