18 січня у світі відзначають День тлумачного словника. Свято неофіційне, можна сказати, бібліотечне, навіть бібліографічне. Тому фахівчині інформаційно-бібліографічного відділу не могли залишитись осторонь такої важливої дати і провели для містян акцію просто неба «Словник – це всесвіт в алфавіті».
В рамках заходу всім перехожим дарували невеличкі аркушики з надрукованими на них висловлюваннями відомих людей, що стосувались ролі словників у житті людства. Серед запропонованих – і найбільш знані слова Максима Рильського «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля», вислів Анатоля Франса «Словник – це всесвіт в алфавітному порядку», а також менш відомі віршовані рядки Дмитра Білоуса:
Буває, що слово відоме давно,
А знає не кожен, що значить воно.
І тут у пригоді стає визначник
Скарбів наших мовних – тлумачний словник.
До уваги громадян, як завжди, була викладка найбільш цікавих тлумачних (і не тільки) словників із фондів бібліотеки. Наприклад такі видання, як «Універсальний словник-енциклопедія», в якому 1550 сторінок (!); науково-практичний довідник «Нюанси слововживання» (автор Іван Курило); словник української мови «Мова – не калька» від колективу авторів, який допоможе звільнитись від суржику й чужомовних запозик; «Великий універсальний словник української мови»; «Великий тлумачний словник української мови» та інші видання, за допомогою яких переважна більшість мовців може причащатися до багатств і краси рідної мови.
Родзинкою заходу від організаторів була акційна пропозиція «Вживай українське слово»: учасників запрошували самих стати творцями сучасної української мови і вживати українські слова замість іноземних, запозичених або сленгових термінів, які сьогодні, зазвичай, засмічують нашу мову.
Це можна зробити, відвідавши сайт «Словотвір», де кожен українець може запропонувати власний варіант вжитку саме українського слова замість іноземного. Бібліографині, виконуючи свою просвітницьку місію, роздрукували варіанти українського словотвору із сайту, роздавали всім охочим, обговорювали пропозиції, обмінювалися думками і враженнями.
Містяни вельми зацікавились нагодою підтримати вжиток українських слів, а головне, дізнались, як замінити іноземне слово. Ось, до прикладу, деякі пропозиції: дедлайн – речене́ць; меню – стравопис; лайк – вподобайка; тьютор – наставник; барбершоп – голярня; ксерокс – копіярка; планшет – гортайчик; шлагбаум – перепин; лінк – посилання; куки – репʼяшки; портфоліо – наробок; скріншот – зняток; пазли – складанка; руфер – дахолаз; пікнік – гаївка; пост – допис; лайфхак – лазівка; челендж – виклик; хештег – кришмітка; стікер – наліпка.
Деякі пропозиції українського словотвору дуже сподобалися як організаторам, так і учасникам акції. Вони підтверджують, що наш народ придумкуватий і з почуттям гумору. Як вам такі: корпоратив – колегулька, тобто колективна гулька; бюстгальтер – персанок (від слов’янського «перси»), аватар – мармизка, віп-зона – панський кут.
До речі, на згадку про акцію і на знак підтримки питомого слова організатори розповсюджували разом з інформаційними квиточками про бібліотечні послуги ще й такі рядки Михайла Івасюка:
В кожнім чужинецькім слові
Є вирок українській мові.
Якщо її у нас не буде,
То нас історія забуде.
Творімо історію разом!
