Літературна зустріч з молодою талановитою поеткою Тетяною Дробіною відбулася у відділі краєзнавства обласної книгозбірні імені Дмитра Чижевського.
Захоплюватися поезією Тетяна Дробіна почала ще у шкільні роки, тоді ж були зроблені і власні перші проби пера. Ніколи не вважала написання віршів своїм хобі. Для авторки поезія – це друге дихання, найкращий спосіб зрозуміти себе, розкрити свої почуття і емоційний досвід.
У Тетяни є як інтимна лірика, в якій присутнє сильне жіноче начало та сміливість говорити про почуття, так і поезія про любов до природи, описуючи красу якої авторка знаходить дуже влучні метафори та образи.
Я подивилась осені у очі.
Вони чомусь так схожі на твої.
ЇЇ дощі, її вітри пророчі
Вели мене в незвідані краї.
У її золоті і серце золотіло,
Із її квітами цвіла моя душа.
До болю все єство моє хотіло
Летіть туди, де час не поспіша.
Носить вбрання з осінніми принтами
І посмішку – найкращу із прикрас.
Там ми були, і сонце поміж нами –
Одвічних днів святий іконостас.
Звільняє жовтень місце листопаду,
Додолу стелить жовті килими.
Вже вечір просить запалить лампаду
І казку готувати для зими.
Поетка вміє настільки вдало передати словами найтепліші емоції, що її поезія знаходить відгук у кожного слухача, незалежно від віку чи статі.
Не бійся самотності, вона не страшніше смерті.
Не бійся тиші, вона не сигнал пустоти.
Спинися нарешті, подуй на коліна обдерті
І спробуй збагнути для чого народжена ти.
У віршах Тетяни багато мудрості, світла, людського і щирого осягнення себе та свого світу.
Всі кажуть: людині завжди необхідна людина,
Щоб щастя відчути, щоб гріти отам, де болить.
Ця істина вірна, та тільки вона не єдина,
Бо люди людей насправді не вміють любить.
Не варто у душах чужинців притулку шукати.
Твій бісер безцінний ногами розтопчуть вони.
Ти – Всесвіт сама, ти – воїн, ти – жінка і мати,
Колиска життя, фундамент міцної стіни.
Неповторна Тетяна Дробіна обволікала усіх присутніх теплом і щирістю своєї зворушливої поезії, яких так не вистачає під час постійних стресів і хвилювань – особливо у часи війни.
Я думаю про тебе, а з неба пада сніг.
Мої думки-листи летять тобі з птахами.
Щоб десь далеко ти хоча б на хвильку зміг
Відчути мене знов між теплими рядками.
У вічність відійшли усі наші слова.
Та пам’ять зберіга емоції і звуки.
Без жалості до нас невпинно час сплива,
Але вже не боюсь я нашої розлуки.
Тетяна Дробіна має потужний літературний потенціал, незламне бажання працювати над своїми творами і не боїться виносити їх на розгляд публіки.
Під час зустрічі гості насолоджувалися канцоною Володимира Вавілова, яку приписують Франческо да Мілано, у виконанні учня музичної школи № 4 Артема Сиротюка.
Відомий художник, поет і музикант – Олександр Кир’янов виконав декілька своїх пісень, які підбирав, намагаючись не порушити вібрації піднесеності та інтимності, якими був пронизаний захід.
Літературна зустріч «Проживи зі мною осінь» повністю виправдав свою назву: усі присутні відчули непідробну приємність на душі та насолоду від чудових віршів.
Бажаємо авторці натхнення якнайшвидше впорядкувати свою першу збірку та видати її!
Переглянути зустріч з Тетяною Дробіною можна на бібліотечному YouTube-каналі за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=OnsWeAEhai8
