До 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка у відділі мистецтв бібліотеки Чижевського відбулась творча зустріч з дослідником, істориком, заступником директора Обласного краєзнавчого музею Павлом Рибалком «Шевченкіана Центральної України».
Символічно зустріч розпочалась з презентації світлини знакової художньої роботи Олександра Федорова з умовною назвою «Тарас зі свічою» з фондів краєзнавчого музею.
В теплій камерній атмосфері говорили про Тараса Шевченка як національного поета і духовного світоча українського народу. Павло Рибалко зазначив: «Його життя, творчість та громадська позиція вивчається науковцями під різними кутами. Різноманітний предметний ряд, який пов’язаний з іменем українського генія, і досі є у сфері зацікавленості колекціонерів, дослідників та музейних працівників. Загальновідомими стали колекція бібліотекознавця і книголюба Юрія Меженка, яка у 1970 році була перевезена до України, напрацювання нашого земляка-бібліографа Федора Сарани та унікальна фондова збірка Національного музею Тараса Шевченка у Києві.
Поряд із названими іменами стоїть й письменник, етнограф, фольклорист та літературознавець Іван Федорович Єрофеєв, ім’я якого є маловідомим загалу та маловивченим у науковій літературі. Тільки завдяки тому, що невелика частка його архіву потрапила та зберігалася в родині його послідовника, колеги, лауреата Шевченківської премії Федора Сарани, ми сьогодні можемо хоча б фрагментарно окреслити його життя та наукову діяльність.
Ці матеріали до Обласного краєзнавчого музею надійшли протягом 2017 – 2022 років, їх загальна кількість становить 205 одиниць зберігання, з них 26 стали джерельною базою цієї роботи».
Відкриттям для учасників заходу стало багато унікальних публікацій, монографій та малюнків Івана Єрофеєва. У 20-40-х роках ХХ ст. Єрофеєв присвятив Тарасу Григоровичу низку публікацій, зокрема, «Шевченко і жінки» (1924), «Право жінки й матері в творах Т. Шевченка» (1925), «Із архівних матеріалів. Альбом М. Д. Старова (до історії шевченківських автографів)» (1927), «З літературної спадщини забутого шевченкіанця О. І. Галкіна» (1929), «До питання про перебування Т. Шевченка на Харківщині» (1930), «Ілюстратор “Кобзаря” Михайло Микешин» (1946) тощо.
Цікаво, що до шевченкіани Івана Єрофеєва потрапив й аркуш із нотами та словами української народної пісні на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Надрукований він був у харківському видавництві «Мистецтво» під орудою Українського державного видавництва тиражем усього у 20 тисяч екземплярів. Основою пісні, що одразу ж стала народною, слугувала вступна частина шевченківської романтичної балади «Причинна» (1837), музику на слова якої написав український композитор-аматор із Херсонщини Данило Якович Крижанівський.
У свій час він навчався у нашому місті. Авторство музики довгий час було призабуте, а в радянський час взагалі не афішувалося. Повернулося воно до нас вперше наприкінці 50-х років ХХ століття завдяки роботі одеського архівіста Анатолія Діомидовича Бачинського (1933-1995). Сьогодні мелодія Данила Крижанівського вважається неофіційним національним гімном, вона ж стала позивними Українського радіо.
Своєрідною родзинкою зустрічі стала експозиція репродукцій жіночих портретів Шевченка-художника.
З цікавістю гості розглянули представлені архівні документи, світлини, малюнки та вирізки публікацій періодичних видань з фондів краєзнавчого музею. А репринтні рукопис «Три літа» та «Альбому Тараса Шевченка 1845 року» допомогли гостям відчути себе віч-на віч з поетом.
В ці шевченківські дні стало вже традицією говорити про великого сина українського народу і відкривати нові невідомі сторінки його творчості та життя.
