У відділі мистецтв відбулися традиційні Етнологічні читання, присвячені народному календарю Володимира Ястребова.
Організаторами події стали Обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського та Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей.
Захід відкрила історик Алла Поперешняк, яка представила біографію Володимира Ястребова, його вклад у розвиток української культури та його етнографічні дослідження півдня України.
Цікавими фактами була наповнена розповідь про його наукову діяльність, археологічні експедиції, педагогічну роботу та створення ним історико-археологічного музею в Єлисаветграді. Виступ включав спогади сучасників про дослідника, а також інформацію про його родину. Окремо спікерка згадала про знайомство етнографа з Віктором Григоровичем, з яким Ястребов приїхав до Єлисаветграда, а також про те, що саме Ястребов ініціював перші народні читання в місті. Серед його учнів були такі відомі особистості, як Панас Саксаганський, Євген Чикаленко, Олександр Тарковський та Марко Кропивницький.
Кандидат історичних наук Світлана Проскурова розповіла про вшанування постаті Володимира Ястребова науковою спільнотою міста. Вона згадала, що найбільше біографічних матеріалів про нього зібрала Наталія Аркадіївна Бракер, яка особисто знала Ястребова.
Також учасники заходу дізналися про історію започаткування Обласної краєзнавчої премії його імені, що була вперше присуджена у 1994 році. Лауреатами цієї премії стали такі відомі дослідники, як Федір Шепель, Сергій Шевченко, Ольга Аболмасова, Леонід Куценко, Василь Білошапка, Володимир Панченко, Федір Плотнір та багато інших. Проскурова зазначила, що багато видатних діячів, які отримали премію, стали частиною історії міста, а їхні імена носять вулиці Кропивницького.
Значну увагу під час читань приділили народному календарю Володимира Ястребова. Етнолог Павло Рибалко розповів про святкові традиції, зафіксовані дослідником на теренах краю, зокрема про Святвечір, Великдень, Івана Купала, Середохрестя та Благовіщення. Він навів унікальні деталі святкувань, які збирав Ястребов під час етнографічних експедицій, зокрема в Олександрійському та Єлисаветградському повітах.
Так, народний календар включає 18 свят, які Ястребов зафіксував особисто або завдяки своїм респондентам. Починається цей календар зі Святвечора 24 грудня і завершується храмовим святом, яке в кожному населеному пункті відзначається в різні дати.
Серед цікавих фактів про Святвечір є такі: в цей день заборонялося пити воду, а якщо дівчина чхнула, то батько давав їй телицю на щасливе майбутнє. Вперше Ястребов зазначив, що Новий рік вважався нещасливим днем, а ті, хто народжувалися 1 січня, мали важку долю.
Ястребов описав деталі святкування Івана Купала. Виявляється, через вогонь стрибали не пари, а лише дівчата, причому у вінках. Якщо вінок залишався на голові, дівчина не виходила заміж у цьому році, а якщо падав у воду і плив, то майбутній наречений мав бути з того боку, куди вінок поплив. Також в деяких місцевостях дівчата могли стрибати через вогонь без одягу, що символізувало очищення та родючість. Найбільш детальний опис святкування Івана Купала Ястребов зафіксував у селі Лозуватка Кіровоградської області.
Ось цікавий факт про Великдень. Писанки починали розписувати ще 9 березня на свято Сорока Мучеників, коли, за народним повір’ям, прилітало сорок видів птахів. Виготовляли в цей день також 40 калачів, 40 пиріжків і навіть сподівалися, що на одному гудинні визріє 40 кавунів чи динь. У календарі Ястребов докладно описав процес створення писанок, їхні орнаменти та символіку.
Середохрестя – третій тиждень Великого посту. В цей день пекли хрести й закопували їх у землю, щоб захистити посіви від гризунів. На Благовіщення люди особливо остерігалися відьом, які, за віруваннями, могли нашкодити коровам. Крім того, в календарі зазначено, що на 10-ту п’ятницю після Великодня необхідно святкувати, бо хто не святкуватиме – може пропасти, а польові роботи в цей день призводять до засухи.
Етнологічні читання викликали жвавий інтерес серед відвідувачів – слухачі активно ставили питання, ділилися власними враженнями та спогадами. Атмосфера заходу була надзвичайно теплою, доповідачі цікаво й захоплююче розповідали, а кожен із присутніх зміг дізнатися нові деталі про життя і наукову спадщину Володимира Ястребова. Завдяки подібним заходам традиції та історія нашого краю залишаються живими та передаються наступним поколінням.
Наталія Гапіченко,
відділ мистецтв
