В бібліотеці Чижевського в рамках краєзнавчого проєкту «Митці Кіровоградщини» відбулася зустріч, присвячена видатній співачці українського зарубіжжя Наталії Біорро.
Проєкт започаткований три роки тому Кропивницьким музеєм музичної культури імені Кароля Шимановського та Обласною універсальною науковою бібліотекою імені Дмитра Чижевського.
Як розповіла головна зберігачка фондів музею Олена Классова, наступного року виповнюється 65 років з дня народження діамантового сопрано України, як називали Наталію Біорро за кордоном. Тож доречно віддати данину пошани таланту нашої землячки.
Преса її називала «зіркою першої величини з неймовірно чистим голосом, вишуканим сопрано з неперевершеною технікою». Ось що було написано у буклеті «Natalia Biorro», виданому у 1993 році в Мариборі словенською, італійською та англійською мовами: «Наталія Біорро приїхала з Києва в Україні, де навчалася сольному співу в консерваторії, була найбільш успішною студенткою професора, колишньої оперної зірки Єлизавети Чавдар. Ця молода співачка-сопрано зробила успішну кар’єру завдяки своєму видатному таланту, який допоміг їй відкрити двері найвідоміших театрів. Вона виступала на театральних сценах Києва, Ленінграда, Варшави, Будапешту, Берліна, Лейпцига, де її супроводжував успіх за успіхом. Назабаром на концертах в Німеччині та Італії вона співала зі світовими знаменитостями, співаками італійської опери: Ландо Бартоліні, Хосе Семпере, Антоніо Сальвадорі. <…> У квітні 1993 року на концерті в Ріеті в Італії, присвяченому Маріо дель Монако, вона отримала від журі, до складу якого входили Альдо Протті, Антоніетта Стелла та Шарль Азнавур, престижну нагороду як найбільш перспективне, витончене сопрано світу».
Її репертуар складали такі відомі ролі, як Дейдамія з однойменної опери Генделя, Кароліна («Таємний шлюб» Чімарози), Джильда, Дездемона, Леонора, Ельвіра («Ріґолетто», «Отелло», «Трубадур», «Ернані» Верді), Ірена («Велізарій» Доніцетті), Марфа, Царівна Лебідь («Царева наречена», «Казка про царя Салтана» Римського-Корсакова), Ґергільда («Валькірія» Ваґнера), Розалінда («Летюча миша» Штраусса), «Федора» з однойменної опери Джордано.
Улюбленими ж були Віолетта з вердіївської «Травіати», Лючія з «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті, Мімі та Лю з «Богеми» та «Турандот» Пуччіні і Клеопатри з «Цезар і Клеопатра» Генделя.
Наталія Кравцова–Воробйова–Біорро сяяла на оперній сцені 20 років, які промайнули як одна мить. Але співачка зробила свій помітний внесок у вітчизняне та світове оперне мистецтво.
Послухати розповідь про землячку та почути її чудовий голос можна на бібліотечній сторінці у YouTube https://www.youtube.com/watch?v=nzZqAmRstcM.
