Держава на законодавчому рівні передбачила відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу. І тепер дійшла черга до мобінгу, тобто цькування працівника на робочому місці.

Про прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу» та про інші важливі питання, пов’язані з ним йшлося у головній книгозбірні області під час зустрічі в рамках реалізації проєкту «Інформаційної платформи з питань праці». Її провела начальниця відділу з питань праці західного регіону управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Олена Хіміч.

Є три типові ознаки мобінгу:

• наявність сторін конфлікту: кривдника, потерпілого, інколи спостерігачів;
• заподіяння моральної шкоди, приниження, відчуття страху та тривоги, підпорядкування працівника інтересам кривдника, соціальна ізоляція потерпілого, примус до зміни місця роботи тощо;
• повторюваність таких дій.

Причинами мобінгу можуть бути:

• виживання з корисливою метою (бажання вирішити свої меркантильні завдання за рахунок колеги по роботі, бажання звільнити місце тощо);
• особисті (сексуальні домагання, заздрість тощо);
• справедливі причини (наявність шкідливих звичок, недоліків характеру, невихованість, неохайність тощо);
• безглузді, позбавлені будь-якого сенсу причини.

Наслідками мобінгу можуть бути стрес, параноя, головний біль, відчуття відсторонення, почуття вини чи сорому тощо.

Випадками мобінгу вважаються:

• надмірне або нерівномірне навантаження;
• нерівна оплата за рівну працю;
• переведення на іншу роботу або зміна істотних умов праці за відсутності підстав;
• примушення перебувати на робочому місці в обідню перерву або після закінчення роботи тощо.

Проте Олена Хіміч наголосила на тому, що потрібно не плутати випадки цькування з немобінгом. А це можуть бути:

• зміна істотних умов праці у зв’язку із зміною в організації виробництва і праці;
• переведення на іншу роботу у зв’язку із скороченням штату або чисельності працівників;
• притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни тощо.

Отже, Кодекс законів про працю України (стаття 5-1) визначає, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України:

• правовий захист від мобінгу, дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці;
• захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності;
• забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Про інші зміни до Кодексу законів про працю України, зокрема про відшкодування роботодавцем моральної шкоди, можна дізнатись, переглянувши запис заходу на бібліотечній сторінці в YouTube https://www.youtube.com/watch?v=x63Q9h-HU6A.